Соняшник – поширена сільськогосподарська культура. Є основною олійною культурою в Україні та однією з найважливіших олійних культур у світі. Батьківщина соняшнику — Північна Америка. Стебло висотою від 0,6 до 3 метрів, пряме, переважно без гілок, покрите жорсткими волосками. Листя чергове, на довгих черешках, верхнє сидяче, нижнє супротивне, темно-зелене, овально-серцеподібне, з пластиною до 40 см довжини, опушене короткими жорсткими волосками, з пилчастими краями. Квітки у верхівкових, дуже великих кошиках, 30 — 50 см у діаметрі, до зацвітання (у стадії бутонів) повертаються протягом дня за сонцем. Після зацвітання квітки орієнтовані переважно на схід. Крайові квітки язичкові, оранжево-жовті, довжиною 4 — 7 см, зазвичай безплідні; внутрішні — трубчасті, буро-жовтого кольору, двостатеві, численні (500–2000). Віночок п’ятичленний. У квітці п’ять тичинок з вільними нитками, але із зрощеними пиляками. Соняшник утворює частіше одне суцвіття, але бувають додаткові відростки з малими суцвіттями. Цвіте у липні — серпні протягом 30 днів. Плоди — довгасто-яйцеподібні сім’янки, слабогранчасті, трохи стиснуті, з шкірястим опліддям, білі, сірі, смугасті або чорні.
Частини мови кожного слова у реченні:
Несло (дієслово) то (сполучник) гілку (іменник) рододендрона (іменник), то (сполучник) цупкий (прикметник) вінок (іменник) з (прийменник) якихось (займенник) дивовижних (прикметник) трав (іменник) та (сполучник) альпійських (прикметник) квітів (іменник), досі (прислівник) не (частка) бачених (дієприкметник) нею (займенник), таких (займенник), що (займенник) цвітуть (дієслово) лише (частка) там (прислівник), високо (прислівник) в (прийменник) горах (іменник), у (прийменник) понадхмар’ї (іменник).