Мій найолюбленіший вид спорту - футбол. Чому? У ньому не важливо, як граєш ти. У ньому важливо, як грає команда. Граючи у футбол, ти вчишся взаємодіяти з м'ячем, членами своєї команди. У тебе є мотивація до перемоги. І коли тобі аплодує весь стадіон, тобі хочеться досягати нових вершин. Можливо, колись тобою пишатиметься вся Україна. А потім і весь світ.
Не пам'ятаю вже, коли був у 4 классі)) Але гадаю, що хоч трохи тобі допоміг! Дуже люблю складати міні-твори.
Розкажи (присудок, дієслово), як (сполучник) за горою (обставина, іменник з прийменником) сонечко (підмет, іменник) сідає (присудок, дієслово), як (сполучник) у Дніпра (додаток, іменник з прийменником) веселочка (підмет, іменник) воду (додаток, іменник) позичає (присудок, дієслово). [дієсл.], (як ...),(як...). складнопідрядне речення з однорідною підрядністю.
А Михайло мені сказав, що ви збираєтесь їхати, аж туди де зовсім немає лісів (М. Стельмах). 2. З невеселою радістю, що пробивалася крізь усі тривог,и я вискочив на весняну вулицю, де кожна калюжка тримала собі клапоть сонця (М. Стельмах). 3. Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко). 4. Дід Терентій щоразу над новою худобинкою мудрує, щоб звеселити нею і людей, і своїх онуків, хоча сам уже й розлучився з радістю (М. Стельмах). 5. Назбираю цвіту аж на цілий срібний карбованець, бо дуже люблю, коли є багато зошитів (М. Стельмах). 6. І бійці відразу помітили, що літо вже минуло, що вже настала осінь з нескінченними мряками, розбитими дорогами, холодними вітрами (О. Гончар). 7. У Єгора і тепер зберігається рушник, який подарувала мати, щоб не забував рідної домівки (М. Стельмах)
Не пам'ятаю вже, коли був у 4 классі)) Але гадаю, що хоч трохи тобі допоміг! Дуже люблю складати міні-твори.