Відповідь:
Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.
Красо моя! У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого коханні своїм крик новонародженого.
У тобі, світлоносна, неосяжна душа народу, його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе перекотиполе, що його вітер несе у сipy безвість, у млу небуття.
Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, твердине моя!
У тексті вжито риторичні запитання. Адже мова - це неживий предмет. Тобто вони не спонукають до відповіді. Таким своєрідним стилістичним прийомом автор створює емоційно забарвлений текст.Звертання "Мово рідна!" і "Красо моя!" тут вокативні, адже виконують функцію речення. Це — речення-звертання. Звертання "скарбе мій єдиним" поширене узгоджуваним означенням "єдиний". До складу звертань "скарбе мій єдиний", "красо моя", "твердине моя" входять займенники.
Объяснение:
Запашний мамин борщ
Смачно готує моя мама. Неодноразово я ігала за тим, як вона ворожить над борщем, як звичайні овочі перетворюються в золотих руках на традиційну страву українців.
Найголовнішою складовою маминого борщу є кісточка з мозочком, з якої виходить смачний бульйон.
Почистивши і помивши пузату картоплю, вона нарізає її, натирає бурячки, січе ножем капустину, перебирає обов'язковий інгредієнт – рябеньку квасольку, шаткує соковиту морквину. Після цього по черзі кладе все в каструлю, інколи всипавши петрушки або додавши лаврового листочка.
Коли м'ясо та овочі вже готові, мама робить із шкварок і цибулі засмажку, яку заправляє томатом, до смаку перцем, підсолює. Борщик пихтить, а господарка радіє, бо вона завжди куховарить з любов'ю і вкладає у страви свою душу.
Приготувавши все, я з мамою подаю до столу. Усміхається борщ з глиняного полумиска, а густенька сметанка підморгує мамі.
Примітка від мене ;).
Ось таким шрифтом позначені дієприслівники.
А ось таким шрифтом – заголовок твору.
Твір я писала сама, бо десь місяць тому, ми писали такий в школі ;)
Якщо тобі не важко, дай мені, будь ласка, "лучший ответ"
Дякую :,-)
Музика— це стародавній вид мистецтва. Вона супроводжує людину ще з давніх давен. Музика завжди допомагала людині.
Я теж люблю слухати музику. Мені подобається, як класична, так і сучасна. Я люблю її слухати на відпочинку, у дорозі, або просто вдома.
Музика наповнює мене різними емоціями.
це підручник з української мови М. С. Вашуленка, С. Г. Дубовика, О. І. Мельничайка вправа 294?