Одного разу створив Бог хліб. На одному стеблі було дуже багато колосків. Люди перестали шанувати хліб. Побачив це Бог, та й розгнівався. Пішов він на поле зашморгнув колоски на стеблі. Уже тільки один колосок на кінці стебла зостався, коли біжить собака й кіт. І стали вони просить: "Боже не зривай хоч цього колоска!". Змилувався Бог зоставив один колосок на собачу та на котячу долю . Люди стали й того колоска собі забирати. А собака й кіт теж біля чоловіка держаться, щоб він давав і їм трохи хліба. І сваряться кіт з собакою. "Це мені Бог зоставив колосок", - каже собака . А кіт на теє :"Ні це я випрохав".
Объяснение: Надеюсь ответ если не сложно поставьте Я стралась
1.Однорідні члени речення - це члени речення, які відповідають на одне й те саме питання та відносяться до одного й того самого члена речення
2.Слова, що називають того, до кого звертаються - звертання
3.Познач речення з однорідними членами
Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.
4.Познач речення, у якому однорідні члени речення з'єднані між собою інтонацією
Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила.
5.Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками і, й, та(і), завжди ставиться
кома
6.Познач речення, у якому між однорідними членами потрібно поставити кому
Шукаю вже не щастя а пораду
7.Вкажіть речення з однорідними членами
Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.
8.Вкажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки
Місяць світить та не гріє.
Объяснение:
Нашу місцевість знають і люблять не тільки люди, які тут проживають. Вона відома далеко за просторами держави. І все це завдяки невимовної місцевій природі. Тутешні річки так і закликають в теплу літню пору скупатися в блакитній воді.
Взимку ж, тут прийнято рибалити. Улов завжди приємно радує рибалок. Вони ніколи не повертаються додому з порожніми руками.
Окремої уваги заслуговують лісу. Деяким з них вже більше століття. Ряд дерев і квітів занесений в Червону книгу, що є доказом унікальності і багатства нашої природи. Прогулюючись по квітучих полянкам і тінистих лісових доріжках, відчуваєш себе лісовою мавкою, яка керує всіма рослинами. Взимку тут можна зустріти дванадцять братів-місяців, які гріються біля багаття. Звичайно ж, це казка, але саме такі думки і мрії навіває навколишня природа.
Той, хто жодного разу не був в горах мого краю, той ніколи не зможе гідно оцінити всю величність і красу його природи. Саме гори стали тим символом, який робить всю природу королевою, могутньою силою буття. Перебуваючи в горах, неволею замислюєшся про свою безпорадність перед цією силою, відчуваєш, наскільки людина нікчемний перед могутністю гірських вершин і схилів.
Природа рідного краю вимагає дбайливого до неї ставлення, вона вселяє в нас сили, спонукає до чогось нового і незвіданого. Вона велична і прекрасна настільки, наскільки це можливо.