У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...
Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в Києві, Вознесенський і Михайлівський монастирі в Переяславі-Хмельницькому, культові споруди Галичини та багато інших. Ці архітектурні ансамблі завжди були оточені кріпосними стінами з баштами. До їх складу входили різноманітні будівлі – церкви, дзвіниці, трапезні, підземні комунікації. Кожен архітектурний ансамбль є справжнім витвором мистецтва. Досить відомими є й цивільні будівлі, наприклад Київська Академія, Переяслав-Хмельницький, Новгород-Сіверський і Чернігівський колегіуми. Немало храмів, які нині є пам’ятниками архітектури, споруджувалось на честь визначних історичних подій. Наприклад, у Ніжині розташовано Благовіщенський собор, що його було побудовано на честь перемоги над шведами. Більшість зодчих минулого століття залишилися невідомими. У своїй роботі вони творчо наслідували віковічні традиції давньоруської архітектури та народного дерев’яного зодчества
"Лісова школа"
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...