Вулиця на якій я живу (опис місцевості у публіцистичному стилі)
Ми живемо на жвавому проспекті. День і ніч машини нестримним потоком рухаються за своїми маршрутами по двом паралельним магістралям. Між цими автодорогами – зелена зона: високі тополі, клени, липи. А між рядками дерев – лугова зелень. Але машин у нашому місті стає все більше і останнім часом на ділянці біля нашого будинку почали виникати затори з машин. Водії пішли на хитрощі. Намагаються обігнати транспорт, що іде по переду, вони почали заїжджати на трав’яну смугу в зеленій зоні між двома трасами. Навіть виникли колії. Ми почали міркувати, як покласти край цьому неподобству. Проблему до вирішити будівельники.
Поруч з нашим будинком розпочалося велике будівництво житлової багатоповерхівки. Будівельний паркан потіснив частину дитячого майданчика, який прикрашала кам’яна фігура гномика. Його довелося прибрати зі звичного місця і перенести у підвал до двірників до кращих часів.
Наші батьки з дозволу районної влади перенесли кам’яну статую на проспект і встановили її в зеленій зоні між автотрасами таким чином, щоб водії не змогли порушувати правила руху і знищувати природу. Поруч зі статуєю поклали декілька автомобільних скатів, пофарбували у жовто-червоний колір, насипали усередину землі. Вирішили перетворити скати на клумби, а поки що увіткнути в них гілки.
Пропоную дібрати такі приклади "білих ворон" з літератури та історії: - Наполеон.Серед істориків існує думка, що у молодості Бонапарт був ізгоєм та білою вороною. Проте з часом він зміг не піддатися обставинам та вибитись у лідери. - Олесь з твору "Дивак" Гр. Тютюника. Олесь був особливим. Він мав свій погляд на світ, проте його не розуміли навіть вчителі. Через таке ставлення оточення Олесь потерпав, він не зміг подолати своїх ровесників та довести свою винятковість. Проте, не кожній людині необхідне визнання. - Чіпка з твору П. Мирного "Хіба ревуть воли" Хлопець був інакшим, проте він не зумів протистояти, перетворившись на злодія та позбувся усяких моральних норм.
Людина створена для щастя ,як птах для польоту.Кожен розуміє щастя по-різному.Адже,для когось щастям є гроші,слава,а у когось хворий хтось з батьків , і він розуміє,що щастям є ,коли знайдуться гроші на лікування.Люди прагнуть бути щасливими,і завжди прагнуть цього досягти. Погодьтесь зі мною,щастям може бути , навіть і маленькі речі . Наприклад,сказати старенькій бабусі " Доброго дня!" ,чи до й перейти дорогу.Коли ви будете розуміти,як жити з людьми , ви будете щасливі.Тобто,щасливими вас будуть робити самі люди. Але насправді,щаслива та людина,яка прожила життя не просто так.Щаслива та людина,яка зробила щось у своєму житті,яка вміє жити по-справжньому.От і висновки,яка людина по-справжньому щаслива!
это для того кто живет в большем городе.
Вулиця на якій я живу (опис місцевості у публіцистичному стилі)
Ми живемо на жвавому проспекті. День і ніч машини нестримним потоком рухаються за своїми маршрутами по двом паралельним магістралям. Між цими автодорогами – зелена зона: високі тополі, клени, липи. А між рядками дерев – лугова зелень. Але машин у нашому місті стає все більше і останнім часом на ділянці біля нашого будинку почали виникати затори з машин. Водії пішли на хитрощі. Намагаються обігнати транспорт, що іде по переду, вони почали заїжджати на трав’яну смугу в зеленій зоні між двома трасами. Навіть виникли колії. Ми почали міркувати, як покласти край цьому неподобству. Проблему до вирішити будівельники.
Поруч з нашим будинком розпочалося велике будівництво житлової багатоповерхівки. Будівельний паркан потіснив частину дитячого майданчика, який прикрашала кам’яна фігура гномика. Його довелося прибрати зі звичного місця і перенести у підвал до двірників до кращих часів.
Наші батьки з дозволу районної влади перенесли кам’яну статую на проспект і встановили її в зеленій зоні між автотрасами таким чином, щоб водії не змогли порушувати правила руху і знищувати природу. Поруч зі статуєю поклали декілька автомобільних скатів, пофарбували у жовто-червоний колір, насипали усередину землі. Вирішили перетворити скати на клумби, а поки що увіткнути в них гілки.