Числівник – це частина мови, що означає кількість предметів (один, два) або їх порядок при лічбі (сьомий, десятий).
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.
Кількісними є числівники, що означають абстрактно – математичне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки? : два, три, десять, тридцять чотири, п’ятеро, одна друга тощо.
Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено кількісні.
Власне кількісні числівники називають точно окреслену кількість у цілих одиницях: п’ять гектарів, двадцять зошитів, двісті п’ятдесят днів.
Кількісно-збірні (або просто збірні) позначають певну кількість як неподільну, нечленовану сукупність предметів. До збірних належать числівники від двоє до двадцятеро і тридцятеро, а також обидва, обоє, обидві.
Збірні числівники обмежено сполучаються з іншими словами, зокрема вони вживаються з:
* множинними іменниками: четверо воріт, п’ятеро саней, двоє ножиць;
* іменниками чоловічого і спільного роду на позначення істот: троє друзів, тридцятеро козаків, двоє пасажирів, п’ятеро сиріт.
* іменниками середнього роду – назвами неістот: двоє дверей, четверо вікон;
* іменниками середнього роду – назвами малих за віком істот: четверо лошат, цуценят, качат.
Кількісно-дробові (чи просто дробові) числівники називають точно фіксовану кількість частин від цілою: три п’ятих, дві третіх. Кожен дробовий числівник складається із кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового (у знаменнику). Дробові числівники можуть поєднуватися із власне кількісними, що позначають число цілих одиниць: одна ціла три п’ятих, шість цілих одна третя. До дробових зараховують також числівник півтора, півтори, півтораста.
Неозначено-кількісні числівники вказують на невизначену, нефіксовану кількість: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот, стільки, скільки.
Неозначені числівники мало, чимало, багато співзвучні із прислівниками, а числівники стільки, скільки – із займенниками. їх належність до тієї чи іншої частини мови визначається на основі контексту: Я багато читаю (прислівник); Багато прилетіло птахів (числівник).
Порядкові числівники означають порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий? : восьмий, шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.
Поєднуючись з іменниками, порядкові числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.
Порядкові числівники
Порядкові числівники утворюються без суфіксів від основ відповідних кількісних числівників за до прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Тільки порядкові числівники перший, -а, -е і другий, -а, -е мають інші основи, ніж відповідні їм кількісні числівники один, два.
Порядкові числівники від п’ятого по дев’яностий (за винятком числівника сороковий) утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.
Порядкові числівники, як і прикметники, пов’язуються з означальними іменниками і завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку.
Відмінюються порядкові числівники, як прикметники твердої групи, крім порядкового числівника третій, -я, -є, який відмінюється, як прикметник м’якої групи.
Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.
народна дума "Сестра і брат" Через високії ліси Ясним соколом перелини, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Через великії города Сивим голубоньком перелини, Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка" У святую неділеньку рано-пораненьку То не сива зозуля кувала Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала, Та у найми не пускала, Чужим людям на поталу не давала І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти, Вдове старая, Куди-небудь проживати Будуть пить-гуляти, То тут тобі спокою не буде; Бо будуть у синіх каптанах. У китаєвих штанях, А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина, Молодая челядина...
Числівник – це частина мови, що означає кількість предметів (один, два) або їх порядок при лічбі (сьомий, десятий).
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.
Кількісними є числівники, що означають абстрактно – математичне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки? : два, три, десять, тридцять чотири, п’ятеро, одна друга тощо.
Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено кількісні.
Власне кількісні числівники називають точно окреслену кількість у цілих одиницях: п’ять гектарів, двадцять зошитів, двісті п’ятдесят днів.
Кількісно-збірні (або просто збірні) позначають певну кількість як неподільну, нечленовану сукупність предметів. До збірних належать числівники від двоє до двадцятеро і тридцятеро, а також обидва, обоє, обидві.
Збірні числівники обмежено сполучаються з іншими словами, зокрема вони вживаються з:
* множинними іменниками: четверо воріт, п’ятеро саней, двоє ножиць;
* іменниками чоловічого і спільного роду на позначення істот: троє друзів, тридцятеро козаків, двоє пасажирів, п’ятеро сиріт.
* іменниками середнього роду – назвами неістот: двоє дверей, четверо вікон;
* іменниками середнього роду – назвами малих за віком істот: четверо лошат, цуценят, качат.
Кількісно-дробові (чи просто дробові) числівники називають точно фіксовану кількість частин від цілою: три п’ятих, дві третіх. Кожен дробовий числівник складається із кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового (у знаменнику). Дробові числівники можуть поєднуватися із власне кількісними, що позначають число цілих одиниць: одна ціла три п’ятих, шість цілих одна третя. До дробових зараховують також числівник півтора, півтори, півтораста.
Неозначено-кількісні числівники вказують на невизначену, нефіксовану кількість: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот, стільки, скільки.
Неозначені числівники мало, чимало, багато співзвучні із прислівниками, а числівники стільки, скільки – із займенниками. їх належність до тієї чи іншої частини мови визначається на основі контексту: Я багато читаю (прислівник); Багато прилетіло птахів (числівник).
Порядкові числівники означають порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий? : восьмий, шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.
Поєднуючись з іменниками, порядкові числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.
Порядкові числівники
Порядкові числівники утворюються без суфіксів від основ відповідних кількісних числівників за до прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Тільки порядкові числівники перший, -а, -е і другий, -а, -е мають інші основи, ніж відповідні їм кількісні числівники один, два.
Порядкові числівники від п’ятого по дев’яностий (за винятком числівника сороковий) утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.
Порядкові числівники, як і прикметники, пов’язуються з означальними іменниками і завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку.
Відмінюються порядкові числівники, як прикметники твердої групи, крім порядкового числівника третій, -я, -є, який відмінюється, як прикметник м’якої групи.