«Пам’ять ( іменник) кожної(прикметник) людини (іменник) працює (дієслово)по-своєму(прислівник). Не тільки(прислівник) краще(прислівник) чи(сполучник) гірше(прислівник), а (сполучник)саме по-своєму(цілий прислівник), у (прислівник )залежності(іменник) від її(займенник) індивідуальних(прикметник) особливостей(іменник). У (прислівник)сучасній(прикметник) психології(іменник) визначають (дієслово)такі її(займенник) три(числівник) види(іменник): образну(прикметник), емоційну(прикметник) та(сполучник) логічну(прикметник).
Образна (прикметник)пам’ять (іменник)зберігає (дієслово)запахи (іменник)моря іменник)й(сполучник) диму(іменник), смак (іменник)хліба (іменник)й(сполучник) цукерок(іменник), обриси (іменник)гір(іменник) і (сполучник)зліт(іменник) літака,(іменник) м’якість(іменник) вати(іменник) й(сполучник) холод(іменник) металу(іменник), колючість( іменник) шипів( іменник )і (сполучник) тепло (іменник)рукостискання(іменник).»
Объяснение:
ответ справа от слова в скобках
Объяснение:
Українських письменників завжди захоплювала постать жінки, що здатна на смерть в ім'я свого кохання. Ще в давньому літописі оспівується жертовна і щира любов дружини князя Ігоря Ярославни. Глибоке почуття жінки змалював в оповіданні "Дорогою ціною" і М. Коцюбинський.
Героїня твору — рішуча і смілива жінка. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. Це натура безкомпромісна і волелюбна. Не роздумуючи довго, вона кидається навздогін за своїм коханим і разом з ним поділяє небезпеку важкого шляху. Боротьба за своє кохання до Остапа — це її жіночий вияв свободолюбства, прагнення вирватися з неволі моральної. Соломія надзвичайно мужня. Її жахають палаючі плавні, але вона не відступається від своєї мети — знайти пораненого Остапа. Справжнім гімном хоробрості жінки, силі її почуття звучать останні сторінки оповідання. На фоні поведінки Івана Котигорошка рішення Соломії напасти на турецьку варту виглядає подвигом. Під час нападу вона кмітлива, рішуча і смілива. Однак, їй не вдається врятувати коханого та ви самій з холодного Дунаю. Остання думка жінки — про Остапа. Цим письменник підкреслює її відданість коханому.
Мене захоплює сила любові цієї жінки, її щире та вірне серце. Я уклоняюсь її моральній чистоті, жертовності і силі волі.
як це пояснення значення чи чому відбуваеться подвоення?
напиши в коментах я можливо відповім