На мою думку, гармонія в людському житті можлива. Щастя – річ не дуже зрозуміла, принаймні не дуже тривка. А ось душевна гармонія є більш зрозумілою: це стан, коли людину ніщо занадто не тривожить і вона спроможна спокійно робити власну справу. Проте, звичайно, щастя й душевну гармонію можна поставити поруч: у них є чимало спільного.
Як отримати щастя? До якого божества звернутися, аби у твій внутрішній світ увійшла жадана гармонія буття? Нарешті, що робити, щоб щастя не просочилося крізь пальці, не перетворилося на сум та душевний щем?
Людина, яка кожної миті свого життя виконує свої природні людські обов'язки, має більше шансів бути щасливою, ніж та, у якої немає ані обов'язків, ані бажання їх мати. Звідси й треба, на мій погляд, починати роздуми про щастя. Жити у світі дорослих непросто, але той, хто є поміркованим і витриманим, завжди заслуговує поваги.
В наш час багато підлітків і дорослих спілкуються через телефони. Дзвонять один одному, пишуть у соціальних мережах, записуються голосові повідомлення, і все менше часу проводять разом у реальному житті. У час коронавірусу спілкування через гаджети посилилось, але це була вимушена ситуація. Але якщо говорити про часи, коли пандемії не було, то ситуація була схожою. Діти все менше часу стали проводити на вулиці, менше часу граються з іншими, все перейшло в віртуальне спілкування. Це шкодить людям у багатьох факторах. По-перше — здоров'я. Чим більше часу проводити за телефон та комп'ютером, тим швидше зір псується, з'являється втома. По-друге — відчуття. Коли люди зустрічаються у реальному житті, вони можуть обійняти один одного, почути справжній голос та сміх, з'являється довіра та любов, а коли люди спілкуються по телефону, то всі ці відчуття зникають або ж послаблюються. Тому я вважаю, що краще спілкуватися та зустрічатися на вулиці, у дома, у ресторані чи поїхати разом у подорож. Це значно краще ніж бачити та чути когось через екран телефону.