Ввдредагувати речення вистава в звязку з відсутності актора буде перенесена на завтра 2. аналізуючи подію нам раптом здалось що ми щось пропустили бонус 20
Якось влітку ми з татом і двома моїми друзями вирушили у похід з ночівлею. Пізно увечері тато пішов порибалити, а ми сиділи у наметі, розповідали страшні історії. І так ми налякали один одного, що боялися з намету носа висунути. Як то кажуть, у страха великі очі. "Розходьтеся по наметах, хлопці, завтра вставати рано", - сказав мій тато. "Дивіться, який місяць яркий, видно, хоч голки збирай". Ми вийшли з намету, хоча страшно було дуже - здавалося, що за кожним кущем хтось сидить. Тоді я й зрозумів, що означає прислів'я "Лякана ворона і куща боїться".
Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах за міськими ворітьми. Короткі перемовки, сонні вітання, скрип коліс, брязкіт металу, старече покашлювання сотнями маленьких струмінців плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на гору. Часто, з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів або злітали в гору й падали на плоскі покрівлі будинків, або скочувались униз, тут їх чавили, утоптували в ще холодний брук сотні черевиків вершників і рабів, різьбярів і виноробів, софістів і гончарів, архонтів і селян.
