У якому реченні вжито прикметник у короткій формі?
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Ой той славен пан та й ославився (Нар. тв.).
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
У якому реченні вжито прикметник, що перейшов в іменник?
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Ой той славен пан та й ославився (Нар. тв.).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
У якому реченні вжито прикметник м'якої групи?
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
Бездонної бочки не наллєш (Нар. тв.).
У якому реченні вжито прикметник у формі найвищого ступеня порівняння?
Бездонної бочки не наллєш (Нар. тв.).
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
Із поданих нижче слів числівником є:
п’ятірка
п’ятиметровий
п’ятий
Числівники п’ятеро, троє, десятеро, двоє, четверо означають:
цілі числа
дробові
збірні
Три явори посадила сестра при долині. (Т.Шевченко). У поданому реченні числівник виступає в ролі:
підмета
обставини
додатка
При відмінюванні числівників від 50 до 80 відбувається:
зміна обох частин
зміна тільки другої частини
в усіх відмінках зберігається одна форма
При відмінюванні дробових числівників 2/3, 5/8, 9/11:
перша частина відмінюється як кількісний, друга – як порядковий;
обидві частини відмінюються як кількісні;
обидві частини відмінюються як порядкові
При змінюванні числівника дві тисячі перший змінюється:
усі три слова
два останні слова
лише останнє слово
Запишіть математичні вирази словами: до 127+ 83, 734 + 16, 978 + 26, 12,5 + 8; 362 + 21; 493 + 99 ; 1975 + 18; 1607 + 19.
Провідміняйте числівники шістдесят сьомий та шістдесят сім. Складіть і запишіть із ними речення.
Вставні та вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення) належать до категорії слів, граматично, або синтаксично, не пов’язаних з іншими членами речення. Вони не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення, тому на письмі виділяються чи відділяються певними розділовими знаками, а в усному мовленні — відповідною інтонацією. Спільні властивості цих ускладнюючих компонентів речення полягають у тому, що значення їх має додатковий характер щодо семантики всього речення чи окремої його частини.