На мою думку, люди потребуюють любові, щирості у відносинах. І навіть така дрібниця, як комплімент може змінити настрій. Говорять, що у таких випадках, немов виростають крила. Людина прагне творити з новою силою.Прикро, коли докорами відбивають таке бажання. Тому чи варто говорити ці теплі слова, сповнені ніжністю і добром? Безперечно так. Але слід розрізняти улесливу брехню та комплімент. Якщо говорити неправду людині, то пізніше її серце розібється, коли істина стане відомою.
Отже, говоріть компліменти коханим, батькам, друзям і навіть просто незнайомцям. Можливо, в такому випадку світ зміниться на краще...
Київський лист
Ця скульптура присвячена документу, який містить першу письмову згадку про Київ, – так званому «Київському листу», в якому наше місто названо Qiyyōb, або на івриті קייב. Це був рекомендаційний лист, який отримав киянин Яаков бен Ханукка від хозарської громади міста. Спеціалісти датують документ X ст. н.е.
За цим клаптиком пергаменту довжиною 22,5 см і шириною 14,4 см, вкритим пожовклими літерами івриту та тюркського письма, стоять якнайменше два людських життя та ціла історія, варта гостросюжетного фільму.
Більше тисячі років тому мешкав в Києві, ймовірніше за все десь біля так званої "Жидівської" (пізніше Львівської) брами, де зараз Львівська площа, хозарин Яаків бен Ханукка (хозари сповідували юдаїзм). Брат Яакова позичив великі гроші — 100 монет. Але борг не повернув, бо десь у дорозі на нього напали розбійники, пограбували і вбили.
Яаків мав повернути борг, бо був поручителем за брата. Але борг виявився завеликим, і Яакову, хоч він і був людиною небідною, довелось познайомитись з борговою тюрмою. Бен Ханукка провів за ґратами цілий рік, а тоді хозарська громада Києва зібрала 60 монет і викупила бідолаху з в'язниці. Для виплати решти борга був написаний цей лист, який містив прохання до юдейських громад інших міст до Яакову. З ним Яаков і відправився збирати потрібну суму.
Мабуть, бен Ханукка пройшов чималий шлях, бо врешті-решт лист опинився аж в Каїрі, в генізі - сховищі старовинних рукописів при тамтешній синагозі. Там його у 1962 році і знайшов вчений-гебраїст з Чикагського університета Норман Голб. За палеографічними ознаками Норман Голб датував письмо X століттям.
Місце написання листа визначається за виразом у 8-му рядку: «Ми повідомляємо вам, спільнота Києва…». Оскільки лист є прикладом приватної правової домовленості, то він має цінність не тільки як перша письмова згадка про Київ, але і для вивчення давньоруської правової системи, бо висвітлює процедури закладу і поруки.
Оригінал листа зберігається в бібліотеці Кембриджського університета, а ця бронзова копія – на стіні Центральної синагоги за адресою Шота Руставелі, 13.
Навкруги все оживає, зеленіє травичка, з’являються бруньки на деревах, звідусіль чути радісний спів пташок, які починають собі робити гнізда. Весною природа виглядає вмитою красунею, яка прикрашається у дзеркалі. А дзеркало – блакитні небеса, по яким бігають білі пушинки хмар. Приходять такі очікуванні теплі дні, дощів все менше, і вони стають все теплішими і теплішими. А в цей час на поляні конвалій стоїть чудесний аромат, який неможливо порівняти ні з яким іншим.
Трішки солодкуватий, але не приторний, він паморочить голову, вкриває нас приємним дурманом. Конвалій залишилася надзвичайно мала кількість, це рідкісна рослина, яка занесена в “Червону книгу”. Я зневажаю людей, які роблять з цих чудових квітів букети і продають їх, а ще більше – тих хто купує ці квіти у таких людей. Часто буває таке, що люди їдуть в ліс, щоб насолодитися чарівною картиною – біло-зеленої ароматної галявини, а знаходять там витоптаний браконьєрами лисий луг.
Давайте ж берегти цей дари природи, тому що вона більше ніколи не зможе відновити своє колишнє багатство. А особливо чарівну квітку з назвою, яка пестить слух – “конвалія”.