Дуже важливо вміти казати ні. Але чому?
По-перше, відмовляючи людині можна позбавити себе від певних непотрібних обов'язків. Наприклад, подібні ситуації дуже часто трапляються у школі, коли одна дитина просить іншу зробити за неї домашнє завдання.
По-друге, завдяки вмінню казати "ні" можна припинити маніпулювання з боку знайомих. Деякі люди просто обожнюють контролювати оточуючих. Саме тому важливо відмовляти у багатьох випадках.
Крім того, якщо пообіцяти комусь щось, а потім не дотриматись своїх слів, можна дуже сильно підставити людину. Або через м'якість дати другові марну надію. Така нерішучість у власному "ні" може розбити навіть найкращі відносини.
Проте, також не варто впадати у крайність і відмовляти кожному. Важливо пам'ятати, що до комусь - це особисте рішення самої людини, а не продукт маніпуляції від знайомого.
ответ:
на що варто витратити п'ять років свого життя: на здобуття вищої освіти, чи, можливо, на те, що приносить реальну користь?
на мою думку, п'ять років життя можуть виявитися згаяними лише в некмітливої, нецілеспрямованної людини.
одна з найбільших цілей, що я маю-саморозвиток та вдосконалення вже наявних навичок, пізнання нового та цікавого. кожен з нас самостійно обирає шлях, яким він прямує до свого успіху. байдуже, вчитимусь я в університеті, чи не вступатиму до внз-результат залежатиме лише від докладених мною зусиль. я вважаю, що не варто обмежуватись самою лише шкільною, університетською освітою. до того ж, важливо навчитися ''фільтрувати'' зайву інформацію, правильно сприймати сторонню точку зору. не кожна думка, висловлена вчителем або професором - має бути взірцем.
дещо з навчальної програми може ніколи не знадобитись безпосередньо на практиці. але, принаймні, ми тренуємо навичку здобувати знання.
звичайно, найбільшу користь здатно принести лише те, від чого ти отримуватимеш справжнє задоволення.
можешь как-нибудь дополнить, переписать, доработать. плюс, я не несу ответственности за ошибки))
У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.
Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже малим.
Було мені років п’ять-шість, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. Надворі вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів із почутої колядки, і самого обряду.