Нещодавно ми з другом, який навчається у паралельному класі, поверталися разом зі школи.
— Що ви зараз вивчаєте з української мови? – запитав він мене.
— Вивчаємо тему «Вимоги до мовлення», – відповів я.
— Яка вимога, на твою думку, є основною? – знов поцікавився він.
— Я вважаю, що доречність.
— Чому ти так вважаєш? – здивувався мій друг.
— Перш ніж щось сказати, треба оцінити ситуацію спілкування. Важливо відчувати, чи доречно в кожному конкретному випадку вести розмову на ту чи іншу тему. Це стосується як побутового, так і ділового спілкування.
— Але хіба не змістовність є основною? Адже кожне висловлювання має бути підпорядковане основній думці, — не вгамовувався мій приятель.
— Якщо це тривала розмова, то так. Проте часто люди спілкуються, щоб просто обмінятися емоціями. У таких випадках основна думка може бути не конкретизована, – пояснив я.
Напевно, мені вдалося переконати друга у своїй правоті.
— Зрозуміло. Ти маєш рацію, – погодився він зі мною
"Скоро,- сказал садовник,-зацветут нарциссы и тюльпаны .