Я погоджуюсь із твердженням, що будь-яка проблема –це можливість стати краще. Адже перешкоди, що постають на нашому тернистому шляху, роблять нас сильнішими. По-перше, саме проблеми та суперечливі ситуації допомагають нам проявити свої приховані таланти. Інколи людина сама не знає, на що вона спроможна. У таких випробуваннях багато хто з нас відкрило для себе щось нове, те що робить нас кращими ніж учора.
Прикладом із повсякденного життя, може слугувати випадок із моїм знайомим Олегом. Хлопець усе життя боявся публіки, тому ніколи не брав участі у різних заходах. Але одного разу він переборов свій страх, і вийшов на велику сцену. З того часу, минуло 3 роки, але тепер Олег успішний актор театру, і до цього дня він радіє через те, що він переборов себе. Тому, це ще раз підтверджує те, що саме наші проблеми роблять нас кращими, звісно, якщо їх долати.
По-друге, наші проблеми наштовхують нас на корінні зміни в нашому житті. Іноді здається, що все, виходу немає. Але ми починаємо боротись, і якщо перемагаємо, то стаємо кращими, а якщо ні –то залишаємося на тій же сходинці. Але не можна перебувати на ній дуже довго. Якщо людина не прогресує, то вона починає фактично деградувати.
Отже, можна зробити висновок, усі критичні ситуації, що постають у нашому житті повинні долатися, звісно якщо ми, дійсно, цього хочемо. І долаючи кожну проблему, наближуємося до свого олімпу, який у кожного з нас різний.
Друг. Дружба. Дружити … Ці поняття знайомі нам з дитинства. Як легко ми ними користуємося спочатку, і як обережно використовуємо їх, коли дорослішаємо. «Це мій друг», – кажу я граючи в пісочниці з іншим хлопчиком, якого побачив вперше п’ять хвилин тому. Але з роками ми змінюємо своє ставлення до дружби.
Що таке дружба ? Для мене це радість! Величезна радість від спілкування! Радість від того, що поруч є близька тобі людина, яка до порадою, завжди вислухає і неодмінно підтримає у всьому. Тільки йому можна повністю довіритися. Тільки від нього можна без образи вислухати критику на свою адресу.
Справжня дружба явище досить рідкісне. Але якщо вона все ж є, то треба її берегти, як зіницю ока. Адже, втрачаючи одного близького друга, ми втрачаємо частинку себе. І треба завжди пам’ятати, що втратити його легко, а от знайти шалено важко. І чим старше ми стаємо, тим важче.
Дружбу треба ростити, як тендітну і ніжну квітка. «Поливати» думками про одного, «удобрювати» гідними вчинками.
Яким повинен бути друг? Вірним! Терплячим! Добрим! Так, саме таким! Адже він же Друг! Друг пройде перевірку і часом, і обставинами. І з роками справжня дружба стає тільки міцніше.
Дружба не може бути односторонньою, інакше це вже взагалі не дружба. Все спільне, всі разом! Завжди і всюди! Саме це я вважаю справжньою дружбою.
Друзів не може бути багато, один, можливо, два або три за все життя. А решта десятки і сотні – це просто приятелі, товариші, знайомі. Так, хороші, приємні, чудові, але це не друзі.
І у мене є друг! А значить я щаслива людина. Значить я не один. І він теж. А разом – море по коліно, разом ми вирішимо будь-які проблеми, і не будуть страшні нам ніякі труднощі і негаразди. Адже ми ж друзі!
Друзі відіграють велику роль у моєму житті. Для мене вони найбільш дорогі люди, авжеж після моєї сім’ї. Зі справжніми друзями я завжди можу бути абсолютно відвертим. Разом нам море по коліно, разом ми вирішимо будь-які проблеми, і не будуть страшні нам ніякі труднощі і негаразди. Адже ми ж друзі!
Я насправді ціную своїх друзів та намагаюся допомагати їм завжди і вони роблять те ж саме. Тож правду каже українське прислів’я: людина без друзів – як дерево без коріння.