Поясніть, яку смислову функцію виконують виділені слова. то вигравали роси-росяниці на молодій траві (нар. україно! моє щастя – мій біль (а. малишко). не люблять марія іванівна, як на уроках ґав ловлять. ні, не перевелись ще в нас обломови, ні, не перевелись. а як там твої? чи всі здорові? а наш рябко, скажу, все спатки не вкладався (п. гулак-артемовський). хмаронько-голубонько, не залий мене! (нар. а дід-дідище в ріг як (нар. тв.

👇

Увидеть ответ

Ответ:

Школьник071

05.04.2020

А які ж слова виділені?

4,8(70 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

даша3643

05.04.2020

Насамперед кожному із нас потрібно зрозуміти те що Шевченко поет з великої літери. Пророк та здібний художник. І будь що ми у нього попросити не можемо. Але є одне унікальне прохання, яке, на мою думку, попросив би кожен. Воно звучить так: "Тарасе, я хочу щоб ти вічно залишався у наших серцях, і твої вірші і до нині так дзвінки лунали, мов щебіт весняних перелітних птахів". Я знаю, що це лиш маленьке прохання. А чи здійсниться воно чи ні. Нікому цього не знати. Бо ти вже давно не знами, Тарасе. І твої прожиті роки залишуться у наших маленьких серцях

4,4(77 оценок)

Ответ:

BakerTaka

05.04.2020

Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю.Ця приказка — дуже давнього походження. Відома така притча:
«Конфуцій милувався в Люйляне водоспадом; струменя спадають з висоти в три тисячі ше-ній, піна вирує на сорок. Його не можуть подолати ні каймани, ні риби, ні черепахи, морські або річкові. Помітивши там плавця, Конфуцій подумав, що той з горя шукає смерті, і відправив своїх учнів вниз, щоб його витягнути. Але той через кілька сот кроків вийшов з води з розпущеним волоссям, заспівав, і став прогулюватися біля дамби.
Конфуцій пішов за ним і йому сказав:
– Я прийняв тебе за душу утопленика, але придивився: ти — людина. Дозволь задати питання: володієш чи секретом, як ходити по воді?
– Ні, — відповів плавець. — У мене немає секрету. Від народження — це у мене звичка, при змужніння — характер, у зрілості — це доля. Разом з хвилею поринаю, разом з піною спливаю, іду за плином води, не нав'язуючи їй нічого від себе. От чому я й ходжу по воді.
– Що означає «від народження — це звичка, при змужніння — характер, у зрілості — доля?» — запитав Конфуцій.
– Я народився серед пагорбів і задоволений життям серед пагорбів — така звичка; ви-ріс на воді і задоволений життям на воді — такий характер; це відбувається саме по собі, і я не знаю чому — така доля».
Приказка попереджає: все, що ти робиш в житті — має значення для життя в цілому. Окремий вчинок може мати значення для формування звички, звичка — послужити основою для формування характеру, а характер — надати вирішальний вплив на життя, на долю людини в цілому.Крім того, приказка вказує на те, що все в житті взаємопов'язано: одне випливає з іншого, а інше з третього... Одним словом, життя — це ланцюг причин і наслідків. Єс-чи ти хочеш чогось досягти в житті, то повинен вибудувати цю ланцюг причин і наслідків

4,7(70 оценок)

Это интересно:

02.12.2021

Как распознавать СДВГ у взрослых: симптомы и диагностика...

28.09.2020

Как медитировать, если вы подросток...

Кулинария-и-гостеприимство

07.03.2023

Как приготовить пончики: простой и вкусный рецепт...

18.05.2021

Как стильно и удобно одеваться в старшей школе: советы для парней...

Дом-и-сад