Там рассказывается о голубоволосой девочке Хильде, которая буквально ни минуты не может усидеть на месте.
Она живёт в мире, где разгуливают тролли, эльфы, гномы, морские духи и прочие загадочные существа. Например, любимый питомец Хильды— ручная лисичка Твиг.
Сама Хильда—как викинг в платье.То сражается с полуночным великаном, то встречаться с черным псом, то отправляется на птичий парад, а то и вовсе попадает в каменный лес, причем вместе со своей мамой. Кстати, мама,как оказалось, тоже не промах—все-таки яблочко от яблоньки недалеко падает.
Мне очень понравился этот комикс, и я его всем советую!
Наші далекі предки приручили багато тварин, які стали їм незамінними помічниками у господарстві. Однією з таких тварин є кіт. Кіт - мила домашня тварина. У нього гнучке, вкрите м*якою шерстю тіло. Шерсть у котів буває різного кольору, від звичайного смугастого, до сіро-блакитного. А зараз з*явилася ще й порода котів, які взагалі не мають шерсті. У кота є два гострі вуха, очі, довгі чутливі вуса. На лапах у кота є м*якенькі подушечки, в які заховані гострі кігті. Коли кіт полює, то він випускає кігті, а потім знову ховає. завдяки подушечкам ходять коти дуже тихенько. Ще у кота є довгий хвіст, яким він у хвилини роздратованості починає махати. Коти є мисливцями. Саме для того вони й були приручені. Кіт добре бачить у темряві і спритно полює на мишей. Вдень коти зазвичай мляві і багато сплять. Коти люблять тепло. Тому в селах, де є пічки, їх можна знайти на печі. Кіт вважається незалежною, волелюбною твариною. Тому й досі точно невідомо. чи це люди приручили кота, чи це кіт сам вибрав людей. Але в наш час, коли мишей в містах ловити не потрібно, він є просто хорошим другом для людини.
Я дуже люблю тварин.Але моїм улюбленцем є мій котик Мурчик.Він в мене ще зовсім маленький.Йому всього 2 місяці.Він дуже кумедний та грайливий.Я дуже люблю за ним гати.Він увесь чорний,але має біленькі лапки,біленьку шию та ще на мордочці дві великі білі плямки.Очі в нього зелені, а проти світла набувають червоного кольору. Хоч він ще маленький,але вже має свій характер.Коли він хоче їсти,то підійде до мене і починає жалібно нявчати.А коли спить,то розбудити його дуже важко.Він тільки потягнеться,щиро позіхне та перевернеться на інший бік,ніби це його зовсім не стосується.Я не уявляю своє життя безмого пухнастого бешкетника.
На выходных я прочитала комикс «Хильда и тролль».
Там рассказывается о голубоволосой девочке Хильде, которая буквально ни минуты не может усидеть на месте.
Она живёт в мире, где разгуливают тролли, эльфы, гномы, морские духи и прочие загадочные существа. Например, любимый питомец Хильды— ручная лисичка Твиг.
Сама Хильда—как викинг в платье.То сражается с полуночным великаном, то встречаться с черным псом, то отправляется на птичий парад, а то и вовсе попадает в каменный лес, причем вместе со своей мамой. Кстати, мама,как оказалось, тоже не промах—все-таки яблочко от яблоньки недалеко падает.
Мне очень понравился этот комикс, и я его всем советую!