Привіт -Привіт,Романе -Чула,що сталося з Олею? -Ні -Ії пограбували -Як?Коли це сталося? -Позавчора -Розповідай -Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе -Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували? -Так.Добре,що постраждалих немає. -То їй ще пощастило. -У мене теж був такий знайомий -Вас теж пограбували? - Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася -І у нього нічого не вийшло? -Ні,на щастя -Бачиш до чого призводить необачність? -Та бачу.А вона сильно злякалася? -А ти як думаєш? -Напевне,що так -Отож бо й воно -Слухай,а давай провідаємо іі? -А коли? -Зараз. -Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай? -Тоді до зустрічі? -До зустрічі.
Кожен з нас звик до того, що хліб є щоденною звичною стравою на нашому столі. І мало хто замислюється над тим, як цей хліб приходить до нас на стіл. Дехто скаже - з магазину. Але не все так просто. Спершу колгоспники мусять зорати поле, потім засіяти його зерном. Поки пшениця сходитиме, потрібно доглядати її. Коли вона достигне, комбайни збирають урожай, молотять, відділяючи зерно від соломи. Пізніше це зерно везуть до млина, де з нього мелють муку. А вже муку везуть до пекарні, де й спечуть для нас той самий хліб. Як бачимо, дуже багато праці вкладено в кожен шматок хліба. Тому хліб треба шанувати.
Мова це те, що обєднує народ! Що робить його блищим. Дає змогу спілкуватись. Українська мова є одной з найбагатших і наймилодійніших серед словянських мов. Чи чули ви ще десь такі чудові пісні як у нас? звісно ж ні! Тільки у нас живе такий дружній і величний народ, ми - українці. Ніде більше немає такик поетів як у нас. Леся Українка, Тарас Шевченко, Ліна Костенко, ці люди неначе обшліфували мову, склали різні слова в один вірш, думку, поезію і получилось щось прекрасне... Наш народ багато терпів, під час війн. Але він таки збеіг рідну мову, зберіг пісні, вірші, приказки, прислівя! Це і дає право нам зватись українцями! Кожен має пишатись такою мовою, адже такої більше нема. Ми повинні її берегти, адже тепер дуже популярною мовою стала російська, але це не завадить пронести нашу мелодійну мову через всі покоління!
Ну щось таке, що подобається бери, звичайно він не дуже, але хотілось до з
Привіт -Привіт,Романе -Чула,що сталося з Олею? -Ні -Ії пограбували -Як?Коли це сталося? -Позавчора -Розповідай -Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе -Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували? -Так.Добре,що постраждалих немає. -То їй ще пощастило. -У мене теж був такий знайомий -Вас теж пограбували? - Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася -І у нього нічого не вийшло? -Ні,на щастя -Бачиш до чого призводить необачність? -Та бачу.А вона сильно злякалася? -А ти як думаєш? -Напевне,що так -Отож бо й воно -Слухай,а давай провідаємо іі? -А коли? -Зараз. -Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай? -Тоді до зустрічі? -До зустрічі.