все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
только Переведи это всё на украинский Пришёл Я как-то на могилу Неизвестного солдата мне стало грустно очень но потом я подумал а вдруг я там мог оказаться и лучше бы оказалась потому что этому неизвестному воину 27 лет он в два раза моложе меня мне очень стало грустно Почему бог забрал Именно его а не меня что делать дальше я спросил у самого себя и я дал сам себе ответ пойду я на войну как этот неизвестный солдат пусть я умру но за Родину вот я на войне Теперь я понимаю почему мне было грустно когда я увидел могилу Неизвестного солдата тут же все молодые люди их убивают из-за того что они защищают родину свою Куда же смотрит правительство Остановите эту безумную войну вот мы победили Украина против России Украина была сильнее потому что у нас тут были молодые люди там умерла очень много людей и мне так стало грустно что все они умерли а я один остался Так что любите свою страну не покидайте я зря
З елементам міркування: Хліб - це святиня. Його потрібно берегти. Я переконана в тому, що не можна зневажливо ставитися до хліба: гратися ним, кидати хліб на землю. На мою думку, коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Для того, щоб кожен день хліб був на нашому столі потрібна важка праця людей багатьох професій. Землероби навесні сіють зерно, літом доглядають поля з хлібом, а потім збирають щедрий урожай. Мірошник меле із зібраного зерна борошно, щоб пекар міг спекти з нього духмяний хліб. Продавець в магазині кожен день зранку поспішає на роботу, щоб продати нам свіжий , смачний хліб до сніданку. Вважаю, що найбільше багатство — хліб. Він сильніший за все, смачніший за все, насущний і святий хліб із нашого поля.
Про мою мрію: Кожна людина має мрії. Я не вийняток. Я дуже хочу побачити світ, відвідати кожну країну і на власні очі впевнитись в неповторності кожної держави. Я сподіваюсь, що зможу здійснити це бажання, адже я неодмінно хочу побачити Ейфелеву вежу Парижа, Тауерський міст Лондона, пираміді Єгипту та інші визначні споруди. Нині це лише мрія, але в майбутньому я впевнена я зможу здійснити її.
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.