Нас оточують дерева, квіти, птахи, тварини, вода, повітря. Усе це природа, але ми зазвичай не помічаємо її, бо ми надто замиловані самими собою. Давайте зупинимося на хвилину й поглянемо навкруги. Людина є невід’ємною часткою живої природи, або, як кажуть учені, біосфери. З довкілля людина видобуває все, щоб підтримувати своє життя. Ось тут треба зрозуміти: ми беремо в борг або ж користуємося тим, що нам дійсно належить? Сьогодні переважає перша точка зору. Ми беремо в борг у природи, і цей борг уже давно є неоплатним.
Одного разу коли зима була люта й холодна.Прийшла до неї Весна.Це була дуже красива дівчина,яка була дуже радісна.А зима була люта й зла.Веснонька й боялась щось їй сказати тому,що у неї був дуже злий вид лиця.Але переборола вона свій страх й сказала: -Зимонько.Тепер я буду господарювати на матінці Землі. -Ще не твій час.Ось настане Березень тоді й прийдеш. Йшли ті місяці так повільно...Але все ж таки настав Березень.Прийшла знову Весна й питає -Ну,що тепер мій час? -Ну...Твій.Господарюй!-і з лиця Зими зійшов поганий вид. Весна все ніби оживила.Всім людям на Землі було весело.Ось так прийшла Весна!
А где само задание ?