Відповідь:
Без розуміння учнями ролі особи в історії та зумовленості її діяльності
належністю до певної соціальної, національної чи іншої групи повноцінне
вивчення історії неможливе. Історія засвоюється учнями ефективніше через
призму особистості конкретної людини. Зображення життя та діяльності
історичної постаті, її впливу на окремі події або на історичний процес у
цілому сприймається та запам’ятовується школярам з більшою готовністю,
ніж оперування історичними фактами, позбавленими яскравих осіб.
Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії, а і
впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу
залежить від педагога. Вирішити цю проблему йому до знання
оптимальних форм та методів навчання, застосування яких сприятиме
формуванню специфічного уміння – характеризувати та оцінювати
історичних осіб. Під час цієї роботи можуть застосовуватись такі форми
навчання: урок, семінар, екскурсія (в шкільний, краєзнавчий, художній
музей, картинну галерею), огляд науково-документального, художнього
фільму та їх обговорення; курс за вибором та факультатив, консультація,
конференція, самоосвітня робота. Проте провідною формою навчання
Пояснення:
Під час наради можна скористатися магнітофоном або диктофоном. Це особливо потрібно на конференціях якщо промовці не підготували своїх виступів у письмовій формі. А на звичайних нарадах, як правило, немає рації робити запис усього обговорення...
Якщо нарада закінчується постановкою конкретних завдань, то учасники звісно повинні мати повноваження виконувати їх. Мало сенсу в резолюціях, а їх буває багато, в яких ставляться завдання організаціям що не підпорядковані групі, яка провела нараду. Наприклад, орган громадського самоврядування вирішує, що треба впорядкувати вулицю селища. Таке рішення виконати сам він не може. Було б правильним, коли б цей орган ухвалив, що певний його член звернеться до відповідних організацій і займатиметься цим доки прийняте рішення викладене письмово буде виконано...
Натомість, якщо нарада не дає очікуваних наслідків то вона перетворюється на колективне марнування часу. Учасники невдоволені, оскільки витратили цілий робочий тиждень безрезультатно завдавши народному господарству значних матеріальних збитків.