Зростаюче число людей вважає, що тварини не повинні експлуатуватися людьми, і вони повинні володіти певними правами. Хоча, є й такі люди, які вважають, що людина має право використовувати тварин для задоволення своїх потреб, наприклад, використовувати їх в їжу або для медичних досліджень. Існують різні думки з цього питання. Більшість людей думають, що вони важливіше за все на цій планеті, тому, щоб вижити, вони проводять експерименти на тваринах. На мій погляд, це неправильно. Тварини з’явилися на цій планеті так само, як і будь-які інші живі істоти, тому вони повинні мати рівні права. Вони також мають почуття, вони, як і люди відчувають біль. Майже всі тварини здатні любити. Незалежно від того, птах це або ссавець, коли люди люблять тварин, ті повертають цю любов різними Тому, несправедливо ігнорувати їх значимість. Єдина відмінність між тваринами і людьми в тому, що вони не можуть говорити і висловлювати свої почуття за до слів. Коли їх приручають і ставляться до них належним чином, тварини надають велику до людям. Були часи, коли коні тягли на собі візки, собаки пасли овець. Проте все змінилося з розвитком науки і нових технологій. Починаючи з 20-го століття, тварини в основному розглядаються, як джерело їжі та досліджень. Їх катують, щоб врятувати людей від смертельних захворювань. На щастя, є такі організації, як Всесвітнє товариство захисту тварин, які намагаються захистити тварин по всьому світу. Їх головна місія — боротьба з жорстокістю і освоєння стійких методів уникнення страждань тварин.
Навчання в школі -найсильнійший стиму розвитку уваги.Увага одна із основних умов успішної навчальної діяльності,втой же час у навчальній діяльності вона і розвивається.У школі увага учня підпорядковується розпорядку навчальної роботи,від дитини вимагається бути уважним не тільки до того,що цікаво,але й до того,що менш цікаво але обов'язково як для учня.Навчання вимагає від дитини певних вольових зусиль, а також постановки мети:вивчити,написати,зробити, слухати і він змушує себе виконувати потрібну роботу.На цій основі відбувається поступовий перехід від переважаючої на початкових етапах мимовільної і нестійкої уваги до зміцнення і розвитку довільної,зосередженої і стійкої уваги. Уміння керувати своєю увагою наростає з кожним роком.
