Н.в. дев'ять
Р.в. дев'яти ( дев'ятьох )
Д.в. дев'яти ( дев'ятьом )
Зн.в. дев'ять ( дев'ятьох )
Ор.в. дев'ятьма ( дев'ятьома )
М.в. на ( у ) дев'яти ( дев'ятьох )
Н.в. тридцять
Р.в. тридцяти ( тридцятьох )
Д.в. тридцяти ( тридцятьом )
Зн.в. тридцять ( тридцятьох )
Ор.в. тридцятьма ( тридцятьома )
М.в. на ( у ) тридцяти ( тридцятьох )
Н.в. тисяча
Р.в. тисячі
Д.в. тисячі
Зн.в. тисячу
Ор.в. тисячею
М.в. на ( у ) тисячі
Кл.в. тисяче
Н.в. мільярд
Р.в. мільярда
Д.в. мільярдові ( мільярду )
Зн.в. мільярд
Ор.в. мільярдом
М.в. на ( у ) мільярді
Кл.в. мільярде
Н.в. мільйон
Р.в. мільйона
Д.в. мільйонові ( мільйону )
Зн.в. мільйон
Ор.в. мільйоном
М.в. на ( у ) мільйоні
Кл.в. мільйоне
Бажаю успіхів у навчанні
Погляд А. Азімова на освіту майбутнього (за твором "Фах")Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
Моя домашня тварина — це кішка, яку я колись назвала Іриска. Моя кішка — біло-руда, зі смужками. Очі в неї світлі, погляд ясний. Вушка з одного боку білі, а з іншого — руді.
Одного разу з моєю кішкою Ірискою стався цікавий випадок. Вона сиділа на підвіконні й дивилася у вікно. Вікно та кватирка були щільно закриті. І раптом до вікна підлетіла синиця і з цікавістю стала заглядати в кімнату. Іриска напружилася, і навіть трошки зафиркала. Але кидатися на синицю вона не стала. Розуміла, що до синиці їй не добратися, їх розділяє скло.
Взагалі, моя кішка Іриска дуже розумна. Коли вона тільки з’явилася в нас, то швидко розібралася в тому, що таке когтеточка й лоток. Ночами моя кішка не бродить, а спокійно спить. Починає возитися тільки за п’ятнадцять хвилин до дзвінка будильника.
Я ніколи не кричу на свою кішку. Адже в них відмінний слух. Вони чують писк миші під підлогою навіть при гучних звуках. Якщо я в чомусь незадоволена своїм вихованцем, то намагаюся вселити їй щось, просто кажучи впевнено. Інтонацію моя кішка розуміє відмінно.
Іриска дуже любить рибу, а ось сметану не надто. Коли моїй кішці подобається якась їжа, вона смішно крутить вушками.
Коли в Іриски був день народження, я їй заспівала пісеньку, а вона постукувала лапкою.
Що ще я можу розповісти про кішку Іриску? Вона побоюється порохотяга й пральної машини, але не боїться сусідського грізного пса Дунгуса та не любить залишатися наодинці. Напевно, іноді їй хочеться сказати мені, що ввечері треба поспішати додому, що вдома мене чекають не тільки рідні, а й віддана кішка.