ответ:1. Виховательку( бо донька жін.рід)
2. Журналістки ( бо Ольга Лихно має жін.рід)
3. Секретар ( бо слова "секретарка" немає)
Оформила ( бо По-1 Це жіноча професія, По-2 Малиновська жін.рід)
4. Заступник ( бо слова "заступниця" немає)
Редактора ( бо слова "редакторки'' немає)
5. Професорки ( бо Євгенія Цибульська, жін.рід)
6. Шеф ( бо слова "шефиня" немає)
Запізнювалася ( бо В. Павліна жін.рід)
7. Мого ( бо "стоматолога" чол.рід)
8. Поетес ( бо по-1 "жодна" жін.рід по-2 слова "поеток" немає)
9. Була ( бо Л. Петрівна жін.рід)
Заступникоп ( бо слова "заступницею" немає)
10. Літераторам ( бо слова "літераторкам" немає)
Объяснение:
Казна-який, скількись, хтозна у чому, деякий, казна-скільки, де в чому, хтозна-що, хтозна-який, аби з ким, абихто, який-небудь, хто-небудь.
Н. хто-небудь
Р. кого-небудь
Д. кому-небудь
З. кого-небудь
О. ким-небудь
М. на кому-небудь
1. Через дефіс пишуться неозначені займенники з казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то, -от, -таки: іди-но, як-от, все-таки.
Окремо вони пишуться тоді, коли між ними з'являється ще одне слово:
іди ж но, все ж таки
2. Неозначені займенники з аби-, ані-, де-, сь-, пишуться разом: абиким, аніщо, дехто, скількись
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.