Хлібороб – це найпочесніша з професій. Ці люди ближчі за всіх до землі, до прадавнього коріння української нації.Наша земля дуже щедра, і такою вона була споконвіку. Безкінечні золоті лани: їдеш і їдеш, і здається, що минають століття, а не хвилина за хвилиною.Мій дядько – комбайнер. Торік я гостював у нього саме під час жнив. Хлібороби кілька тижнів жили на ланах і працювали так, як ніколи. Мій дядько засмаг, лише карі очі світилися на усміхненому обличчі. Погода радувала: ні дощів, ні мокви, тільки золоте сонце на золотому колоссі. "Бачиш, яка важка наша праця, – сказав мені дядько. – Недарма кажуть, що не земля родить, а руки хліборобські". Я погодився з ним. Дійсно, якби наші дорослі влітку не працювали від зорі до зорі й дозволяли б собі хоч краплю відпочинку, урожай був би, можливо, не таким щедрим. Тепер в Україні багато хліба, отже, рік до нового врожаю буде веселим і ситим.Ось так хліборобські руки плекають хліб. Колосок до колоска, зерня до зерняти – така вже вдача нашого селянина. Адже недарма кажуть у народі: "Буде хліб, буде й пісня".
1. Стою в снігу по коліна зачарований (означено-особове) 2.Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі (оз.-ос.) 3.По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою "доброго намиста" вважають великою цінністю. (неоз.-ос.) 4.За добро добром платять (уз.-особ.) 5.Взимку та по весні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч(безос.) 6.Починали пастушити звичайно з семи років(неоз.-ос.) 7.Малим дітям часом набридає бути в полі(безос.) 8.Умивай же біле личко дрібними сльозами (озн.-ос.) 9.Хочу піти додому, та не можу ( оз.-ос.) 10.Хочешь розповім про свої зимні канікули?(оз.-ос.)
Сьогодні , на щастя ,ти прийшов.