Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. Мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.
Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, — але мову відновити не може. Нація зникає, настає її історична смерть
Объяснение:
вітер - вітру
сон - сну
дзвінок - дзвінка
день - дня
тиждень - тижня
кінець - кінця
свинець - свинцю
марганець - марганцю
садок - садка
лісок - ліска
вогонь - вогню
грабель - грабліі
сосен - сосна
сестер - сестра
крапель - крапля
пісок - піску
хлібець - хлібця
хлівець - хлівця
витер - витру
суконь - сукня
вікон - вікно