Для того щоб намалювати гарну картину, треба мати певні здібності. Звісно, це є необхідністю, якщо мова йде про створення справжнього шедевра. Але художній талант не обов’язково має бути з самого дитинства. Його можна розвинути, якщо цікавитися техніками малювання та намагатися їх освоїти. Таким чином, в цій справі дуже важлива постійна практика. Малювати треба часто й багато.
Перед створенням картини дуже важливо продумати її сюжет. Я зараз розповім про найпримітивнішу техніку малювання, що не передбачає проклеювання і ґрунтування полотна для живопису. Отже, беремо простий олівець і робимо начерк майбутнього шедевра. Далі готуємо необхідні для роботи матеріали. Зазвичай це фарби, а для простих малюнків — олівці або фломастери. Потім наводимо контури та приступаємо до розмальовування картини. При розфарбовуванні діяти треба дуже охайно, щоб не зіпсувати роботу. В цьому до використання пензликів різної товщини. Аби не вийти за встановлені контури, після кожного мазка дамо фарбі добре підсохнути.
1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все більше (А. Шиян). 2. У залі робиться гарячіше. Хтось навстiж відчинив вікно у сад (Ирина Вільде). 3. Природа часто буває мудрішою за людину (Народна творчість). 4. Як трохи менше будете дбати про багатство, а більше про здоров’я, то дочекаетесь (М. Стельмах). 5. Вони гомоніли все тихіше і тихіше, із іх гомону виникала пісня (Леся Українка). 6. Швидше і швидше котилися хвилі, розливалися ширше і помалу заспокоювалися (Леся Українка). 7. Ну, от
і все. Одплачеться природа. Ій стане легше певне. Як мені (Л. Костенко).
1. Весна була рання, дружна.
2. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою.
3. Мимохідь приголублений хлопець почервонів до сліз.
4. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна.
Детальніше - на -