Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.
Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Довженко).
Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Властивість зрадливого. Думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (В.Собко).
Батько з сином пішли на риболовлю. Батько з сином пішов на риболовлю. Пішло в похід п'ятеро гуртківців. У похід пішло п'ятеро гуртківців. У похід пішли п'ятеро гуртківців.