Він перший заговорив до мене українською мовою, відкрив мені красу української народної поезії і без довгих промов і пояснень збудив у мені ту любов до нашого народу, що вже ніколи не покидала мого серця й кермувала моєю працею довгі літа», — так розповідала про знайомство з майбутнім чоловіком молодесенька вихователька дитячого садочка, на- півшведка-напівфранцуженка софія ліндфорс. киянин за народженням і росіянин за походженням, молодий учитель грецької мови першої київської гімназії олександр русов, захопившись «українською справою», здобув гучну славу «українофіла». проти такої слави він, певно, й не заперечував, адже свої праці з української історії та етнографії підписував псевдонімом «укрaінець». ставала все жорстокішою цензура, лунали голоси за повну заборону «малоросійського наріччя». над укрaїнською культурою нависла загроза тотального винищення. саме в цей час патріоти замислили видати повне зібрання поезій тара- са шевченка без цензурних . оскільки втілити цей намір у ме- жах російської імперії було неможливо, подружжю русових запропонува- ли здійснити весільну подорож до праги, де разом з етнографом федором вовком видати двотомний «кобзар». видавничий проект було реалізовано1875 року. софія та олександр русови спільно готували до друку шевченкові вірші. проте пере- правити в межі російської імпері вдалося лише перший том «кобзаря». у травні 1876 року було видано так званий емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою. та русових указ не зупиняе. через землі галичини за сприяння галицької ін- телігенції довгоочікувані примірники «кобзаря» переправляють у підросійську україну. цього ж року подружжя повертається в укра- іну. двадцятирічна софія вчителює в школі для cільських дітей. русови підтримують зв'язки з михайлом коцюбинським та борисом грінченком. софія багато робить для відкриття нових шкіл, дитячих садків, бібліотек. це лише одна з перших сторінок чудової книги життя видатного укра- їнського педагога софії федорівни русової.
Всі ми так чекаємо на весну, тепло... Мріємо, коли вже разом з друзями та батьками виїдемо на перший пікнік. Але мало хто з нас думає про те, як підготувати місця для тих, хто приїде відпочивати.
Зібравшись з однокласниками на вихіних, ми з нашим класним керівником та деякими батьками, вирішили прибр ати берег озера, що неподалік біля нашої школи.
Взяли граблі, віники та дуже багато мішків для сміття.
Працювали цілий день. Але багато чого зрозуміли та напланували. Хочемо частіше збиратись на суботники, це і весело і корисно. Біля будинків хочемо побілувати дерева, біля озера посадимо кожен по дереву.
А ще ми вирішили в лісі, що біля школи повісити годівничок, для птахів, що так мерзли та голодували взимку.
Ми - захисники природи, ми будівники нашого щастя і здоров'я.