Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.
Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.
Улітку ми відвідали і Феодосію, і Ялту, і Судак. Київ, Черкаси, Запоріжжя та Херсон розташовані на берегах Дніпра. Там, де сходяться річки Харків, Лопань та Уда, постало місто Харків. Я ввечері писав, читав, малював. Вчора я писала та читала книгу. Ось такий вересень : удень теплий, вночі холодний. Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Теслярі робили мости на Дніпрі і Дінці, і на тихому Збручі. В один день затопило ліси, сінокоси, городи. Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.
