Прийшла золота осінь і розфарбувала листя у безліч відтінків жовтого, червоного, коричневого кольорів. Тепер, йдучи до школи, я за невеликий час бачу безліч гарних картин.
Ось три золоті клени біля мого дому, що різко контрастують з бляклим кольором стін. Яскраво-жовте листя відразу підвищує настрій. Вся земля під деревами вкрита опалим золотим листям, що тихо шурхотить під ногами.
Ось рядок лип вздовж алеї за домом. Колір липового зараз теж жовтий, але іншого, світлішого, відтінку. Частково листя з лип вже опало, іхні крони стали прозорішими, і тепер крізь липові гілки просвічує небо.
Ось купа молодих берізок біля школи. Вони стоять наче маленькі дівчатка у жовтих сукнях поряд з височенними ялинами, які так і залишаться темно-зеленими впродовж усього року.
Подробнее - на -
У чому сенс життя? Я впевнена, кожен хоч раз у житті замислювався над цим. Я спробую відповісти на це питання для себе. Сенс життя в тому, щоб просто жити кожен день, кожну хвилину і прожити потрібно, беручи від життя все, що в твоїх силах. А адже в наших силах дуже багато чого. Немає нічого неможливого, звичайно крім фантастики.
Кажуть дуже важко навчитися любити, довіряти, прощати і цінувати. Думаю, що все це ми повинні в собі розвивати. На жаль, не кожен з нас вміє цінувати життя і людське існування. Навколо тебе постійно поруч близькі люди, і ти думаєш, що це завжди, ну навіть якщо і не завжди, то принаймні на довгий час вони будуть поруч, але, на жаль, це не завжди так.
Привіт, поліцейський♪У нас пропав син, його звуть Вадим.Йому всього лише 5 років, ми з батьком дуже переживаємо, не можемо встояти на місці！У нього карі очі, коричневі коротке волосся, голова у нього невелика, акуратненький носик, маленькі губки.Був одягнений у синю кофту і джинси, коричневі черевики.Ми з ним грали на майданчику, до мене підійшла незнайома, і я. зовсім забула, що потрібно стежити за моїм синочком！Молю вас, до ть！Дайте мені протокол, я все заповню！
Або жПортретні характеристики хлопчиків з оповідання "Бежин луг",всіх хлопчиків
1.Федя Вік-14 років. Федя-найстарший з хлопчиків. Син багатих селян. Він одягається добре і носить власні чоботи. Федя поводиться дещо важливо з іншими хлопчиками. "... стрункий хлопчик, з красивими і тонкими, трохи дрібними рисами обличчя, кучерявим білявим волоссям, світлими очима...» «...строката ситцева сорочка з жовтою облямівкою; невеликий новий армячок... "" ... Чоботи його з низькими халявами...»
2.Павлуша Вік-12 років. Хлопчик з дуже бідної селянської родини. У Павлуші немає навіть лаптів. Павлуша-розумний, хоробрий і рішучий хлопчик. Павлуша гине при падінні з коня. "...волосся було скуйовджене, чорні, очі сірі, вилиці широкі, обличчя бліде, рябе, рот великий, але правильний, вся голова величезна...» «...тіло приземкувате, незграбне. Малий був непоказний...""...Одягом своєї він хизуватися не міг: вся вона складалася з простої замашної сорочки та з заплатаних портів...»
3.Ілюша Вік-12 років. Ілюша-селянський хлопчик із забезпеченої сім'ї. Ілюша носить нові постоли і одяг. Він працює на паперовій фабриці разом з братом. «...Обличчя < ... > горбоносе, витягнуте, підсліпувате... ""... жовте, майже біле волосся стирчало гострими косицями з-під низенької повстяної шапочки... "" ... на ньому були нові постоли і онучі…»
4.Вік - 10 років. Костя-селянський хлопчик з бідної родини. Слабкий і хворобливий хлопчик. Костя « "боягузка". "...Все обличчя його було невелике, зле, в веснянках
Объяснение:
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!