Члени речення: несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть лише там, високо в горах, у понадхмар’ї. дякую за відповідь.
Несло(присудок) то гілку(додаток) рододендрона(додаток), то цупкий(означення) вінок(підмет) з якихось(означення) дивовижних(означення) трав(додаток) та альпійських (означення) квітів(підмет), досі(обставина) не бачених(означення) нею(додаток), таких (означення), що цвітуть (присудок) лише(обставина) там(обставина), високо(обставина) в горах(обставина), у понадхмар'ї(обставина)
Мій шкільний день Я прокидаюся досить рано о 7.00 год. Спочатку я йду у ванну вмиватися і чистити зуби, потім я обов"язково роблю ранкову гімнастику, снідаю. Опісля я йду до школи. Уроки починаюся о 8.30год. і тривають до 14.00 год. Удень я переважно маю 5 уроків. Після уроків я йду додому обідати. Пізніше я відпочиваю, гуляю з друзями, дивлюсь мультфільми. Надвечір я роблю домашні завдання і складаю портфель на наступний день. Увечері, коли всі повертаються з роботи додому ми всі разом вечеряємо і ділимось враженнями про день, який минув. Ось такий мій день.
Україна... скільки емоцій виникає у мене коли я чую це слово - і радість, і смуток, і журба, і гордість... і цей список можна продовжувати до безкінечності. Якою б безталанною не була б наша Україна, проте для нас вона була, є і буде спільним домом. А ми, сучасне покоління, просто не розуміємо цього. Які б важкі часи не переживала наша ненька-Україна, вона завжди давала нам прихисток. Прикро, що сучасна молодь не знає нашої історії, і тому їм байдуже на усе... Тож давайте схаменемось і підіймемо бойовий дух нашої держави, адже Україна - наш спільний дім!
