Написать текст на укр мову за планом! 50 ! 1.дз і його значення в розвитку школяра. 2. дз це тренування самостійності 3. чому не можна забувати про да. приклад з власного життя. 4. висновок.
Домашні завдання — це важлива частина шкільного життя. Вони розвивають посидючість, тренують силу волі та допомагають у закріпленні матеріалу. Коли школяр робить домашнє завдання, він засвоює матеріал і самостійно застосовує знання, які він набув на уроці. Відомий педагог Ушинський казав, що без домашнього завдання прогрес учня буде дуже повільний.
Домашні завдання хороший б тренування самостійності. Адже школярик повинен не забути зробити всі завдання, спланувати час так, щоб встигнути все: попрацювати і відпочити. Учень повинен вміти самостійно знаходити потрібний матеріал, який залишено на самоопрацювання. Безперечно, вміння самостійно себе організовувати дуже важлива якість сучасної людини. Розвити в собі цю якість школярику до виконання домашнього завдання.
Не треба забувати робити домашньє завдання. Я переконався в цьому на власному досвіді. Колись нам задали вивчити вірш напам’ять. Я не зробив цього, та із задоволенням пішов гуляти з друзями. На наступний день вчителька мене спитала, а я опустив очі і не знав що сказати. Я отримав погану оцінку, але це ще не все. Після школи я зайшов в магазин, а там була акція: «Розкажи вірш і отримай подарунок». Під подарунком малось на увазі отримання 5 кілограмів шоколаду! Я був смертельно засмучений і вирішив завжди робити домашнье завдання.
Тож, робімо уроки і не забуваймо про них! Вони розвивають в нас самостійність, виховують любов до розумової праці, вчать мислити. Домашні завдання — це корисно.
Вчителька завжди пояснює завдання тихо, доступно і витримано. Тепер фірма гарантує виконувати замовлення швидко, якісно і дешево. Осінь пришла непомітно, казково прикрасила вулиці, вміло розмалювала пензликом дерева. Бадьоро, радісно і працьовито весь клас допомагав прибирати територію. Довго лежали книжки на полиці, повністю запорошив їх пил, сторінки місцями пожовтіли. Високо в небі засяяла зірка . Час проминув швидко . Весело і дзвінко засміялася дитина . Річка привітно манила до себе . Бджоли постійно перелітали з квітки на квітку .
Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо. Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав. Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті. Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене
Домашні завдання — це важлива частина шкільного життя. Вони розвивають посидючість, тренують силу волі та допомагають у закріпленні матеріалу. Коли школяр робить домашнє завдання, він засвоює матеріал і самостійно застосовує знання, які він набув на уроці. Відомий педагог Ушинський казав, що без домашнього завдання прогрес учня буде дуже повільний.
Домашні завдання хороший б тренування самостійності. Адже школярик повинен не забути зробити всі завдання, спланувати час так, щоб встигнути все: попрацювати і відпочити. Учень повинен вміти самостійно знаходити потрібний матеріал, який залишено на самоопрацювання. Безперечно, вміння самостійно себе організовувати дуже важлива якість сучасної людини. Розвити в собі цю якість школярику до виконання домашнього завдання.
Не треба забувати робити домашньє завдання. Я переконався в цьому на власному досвіді. Колись нам задали вивчити вірш напам’ять. Я не зробив цього, та із задоволенням пішов гуляти з друзями. На наступний день вчителька мене спитала, а я опустив очі і не знав що сказати. Я отримав погану оцінку, але це ще не все. Після школи я зайшов в магазин, а там була акція: «Розкажи вірш і отримай подарунок». Під подарунком малось на увазі отримання 5 кілограмів шоколаду! Я був смертельно засмучений і вирішив завжди робити домашнье завдання.
Тож, робімо уроки і не забуваймо про них! Вони розвивають в нас самостійність, виховують любов до розумової праці, вчать мислити. Домашні завдання — це корисно.