З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.
твір на тему "я в житті і я в інтернеті" можна скласти так:
дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в інтернеті – нібито
різна людина. чому це так? мабуть, тому, що в інтернеті кожна особистість
відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої
вчинки. інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. я
намагаюсь як в інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися
людиною.
я прагну жити не лише віртуальним життям. я вважаю, що всесвітня павутина має чимало
переваг. проте світом інтернету не варто захоплюватись аж занадто. адже навколо
нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій
реальності. не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у
реальному житті. а головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
подробнее - на -
На мою думку, краще прочитати а потім вже подивитись якщо буде ще цікаво