Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.
Якщо ви розрізняєте сполучники сурядності і сполучники підрядності, ви легко відрізните складнопідрядне і складносурядне речення. сполучники сурядності:* єднальні: і (й) , та (в значенні “і”), також, іі, ніі, так і, не ті а й; * протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж; * розділові: або, чи, або, чи, то, не не то, чи чи то. терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова. підрядні сполучники з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення) : ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить (т. шевченко) підрядні сполучники:* порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто; * часові: як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; * причинові: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; * мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби; * умови: якщо, якби, коли б, аби, раз; * допустові: хоч (хоча) , хай (нехай) , дарма що, незважаючи на те що;* наслідковий: так що.
