Ма-йор, ра-йон, га-йок
До невідмінюваних іменників
належать:
1. Загальні та власні назви іншомов
ного походження з кінцевим:
* -а (-я):
алілуя, ам плуа, боа, буржуа, бра,
Нікарагуа, Дюма, Золя;
* -о:
адажіо, бароко, бюро, інтермецо,
жабо, кіно, лібрето, метро, маест
ро, сироко, трюмо, фламінго, Брно,
Бордо, Палермо, Осло, Токіо,
але:
пальто відмінюється як звичай
ний іменник середнього роду;
* У(-ю):
авеню, інт ерв’ю, какаду, кенгуру,
меню, парвеню, фрау, шоу, Баку;
* е(-є):
алое, ат ельє, каш не, пенсне,
Рантьє, резюме, турне, фойє, шосе,
Гете, Гейне, Д ант е, Оноре;
* -і:
візаві, ж алюзі, журі, колібрі, леді,
Парі, попурі, т аксі, шасі, Пуччині,
Тбілісі, Н агасакі.
УВАГА!
У таких іменниках кінцеві голосні звуки не ви
ступають закінченнями, вони входять до складу
основи.
2. Іншомовні загальні назви осіб
жіночої статі, імена та прізвища з
кінцевим приголосним:
мадам, міс, місіс, Ж аклін, Джон
сон, Шмідт,
але:
Нінель — Нінеллю.
3. Російські прізвища на -их, -ово,
-аго:
Черних, Коротких, М ирських,
Бєлово, Острово, Живаго.
4. Українські жіночі прізвища на -о
та на приголосний:
до Остапенко Раїси; з Остапчук
Вікторією; задля Денисенко Лари
си; при Хрипко Інні; до Кравець
Алли; Гордійчук Олесі,
але чоловічі прізвища відмінюються:
до Остапенка Сергія; з Остапчу-
ком Валерієм; у Сіненченка Сергія.
5. Не відмінюються буквені та комбі
новані абревіатури:
• ЮНЕСКО, ФІФА, МВС, міськвно,
але:
на БАМі, з МХАТом, до БАКу,
лавсаном, у рагсі;
• абревіатури типу заввідділу, зав
кафедри, комроти, обленерго;
• назви машин і механізмів, до
складу яких уходять і цифрові
позначення:
Объяснение:
Цікаво й те, що самі люди далеко не завжди знають, що саме може зробити їх щасливими. У деяких випадках, що б вони не робили, щастя не настає. Але потім може статися щось цілком випадкове, що принесе щастя. Втім, все ж деякі елементи буття людини, які можуть зробити їх щасливими, дійсно можна виділити. Насамперед, хотілося б сказати про здоров’я людини і про те, що його відсутність може зробити людину настільки нещасною, що вона просто нічого більше не буде хотіти, крім того, щоб позбутися болю. Тому важливо з молодих років стежити за своїм здоров’ям. Якщо його немає, якщо людина постійно мучиться від того, що у неї щось болить, ні любов, ні фінансове благополуччя, ні що-небудь ще не зроблять її по-справжньому щасливою. Думається, що на друге місце після здоров’я для досягнення щастя можна поставити любов. Так вже створена людина, що без любові вона дуже страждає. Кожному потрібна пара, щоб відчувати себе добре і комфортно. Також варто зауважити, що людина наділена невід’ємним бажанням продовжити свій рід, а це означає, що важливою складовою щастя для нього є його діти. Без дітей жити дуже тоскно, вони не тільки можуть являти собою сенс життя своїх батьків, а й вносити в це життя різноманітність. Думається, що успішні діти можуть стати предметом гордості для батьків і зробити їх щасливішими. Бідні люди дуже часто бувають нещасливими. Не можна перебільшувати важливість великих сум грошей і величезного статку, іноді це навіть псує людину. Але якщо у людини є проблеми з житлом або купівлею харчування, то вона, звичайно, далеко не щаслива. Прямо пов’язано з цим і щастя від принесення користі суспільству. Людині дуже приємно бути корисною іншим людям і отримувати за це винагороду. Якщо людина хороший і відповідальний працівник, вона напевно стане хоча б трохи щасливішою від цього. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що щаслива людина – це здорова тілом і розумом людина, яка має велику і дружну сім’ю, хорошу і високооплачувану роботу. Звичайно, навіть якщо певна людина буде мати все це, вона може відчувати себе нещасливою з якихось причин. Але, як вже зазначалося раніше, всі люди різні і особливості щастя для них теж відрізняються.
