Ідучи сьогодні вулицею, я звернув (ла) увагу на прекрасний будинок. Він так захопив мою увагу, що на якусь хвилину мені аж переходило подих. Старовинині колони, незвичайні залізні підвіси - все це чудово гармонує з тематикою минулого часу. Стоячи там, я уявляв (ла) собі, як з цієї величної пам'ятки архітектури виходить князь зі своєю княгинею. А позаду них ідуть слуги. Та на вулиці їх вже чекає карета, а кучер люб'язно відкриває їм двері. На мить здалося, що цей будинок описували у казці "Попелюшка".
Я вважаю, що пам'яткидаєш архітектури необхідно берегти та реставрувати. Тому, що це наша історія та невмируща пам'ять нашого народу.
Я мрію стати професійним художником. Для здійснення цієї мрії потрібно багато терпіння та практики. Кожен день я малюю те, що мені сподобається. Навколо така гарна погода, стільки різних людей! Кожен має свої особливості та справи, мрії та думки. Мені подобається малювання тим, що я можу показати справжню душу людей. Я намагаюся чітко передавати риси обличчя, робити тінь та малювати фарбами. Мені кажуть, що іноді я малюю дуже незвичайні картини, але мені це подобається. Кожен вечір я шукаю те, що зможе мене надихнути на створення прекрасного. Подробнее - на -
На мою думку, справжнім другом можна вважати того, хто надійний і щирий з тобою. Кому можна довіряти таємниці і бути впевненим, що не підведе. Чия до завжди прийде, коли буде потрібно. Це той, хто щиро радіє твоїм успіхам, а не заздрить тобі. З ким цікаво, є спільні інтереси і захоплення, ось чому нема часу нудьгувати. Хто хвилюється, коли ти хворієш чи у тебе якісь невдачі і котрий завжди знайде час, щоб подзвонити чи провідати тебе. Справжні друзі ті, хто завжди швидко миряться після якихось непорозуміннь чи сварок, бо не можуть довго сердитися один на одного. Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Ідучи сьогодні вулицею, я звернув (ла) увагу на прекрасний будинок. Він так захопив мою увагу, що на якусь хвилину мені аж переходило подих. Старовинині колони, незвичайні залізні підвіси - все це чудово гармонує з тематикою минулого часу. Стоячи там, я уявляв (ла) собі, як з цієї величної пам'ятки архітектури виходить князь зі своєю княгинею. А позаду них ідуть слуги. Та на вулиці їх вже чекає карета, а кучер люб'язно відкриває їм двері. На мить здалося, що цей будинок описували у казці "Попелюшка".
Я вважаю, що пам'яткидаєш архітектури необхідно берегти та реставрувати. Тому, що це наша історія та невмируща пам'ять нашого народу.