М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
AsterXML
AsterXML
25.03.2021 19:14 •  Українська мова

Есе на тему «уяви що ти став невидимим на день»

👇
Ответ:
magasaidov
magasaidov
25.03.2021
Я-людина,яка любить допомагати! Я-людина,до якої можна звернутися по до
якщо уявити,що я став невидимим на день,то я б допомагла б усім своїм рідними і друзям так,щоб вони не знали,хто це зробив.Адже,як кажуть,добро треба робити безкоштовно!
і це треба робити незважаючи на те що ти невидимий чи видимий
ось тауий твір підійде?
4,5(4 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
пага45
пага45
25.03.2021
Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.     У  дворі  нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива  красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я  навіть не пам»ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі — птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди…    Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом. - Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла  свої ягідки, наше улюблене ласування. -Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки. -Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам — ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час. -Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати  один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі — весело зачиркали пташеки. — Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.
4,5(92 оценок)
Ответ:
Катрин1907
Катрин1907
25.03.2021

"Хоча життя і не перев'язане красивою стрічкою, але все одно воно - подарунок". Життя - це дійсно подарунок, але дуже часто ми цим подарунком буваємо незадоволені, скаржачись на те, що він міг би бути набагато краще.

Менi дуже подобається вислів «смак життя». Останнім часом його дуже часто пов'язують з наявністю матеріальних благ, але я впевнена, що смак життя може відчувати абсолютно кожен, незалежно від кількості грошей у гаманці. Адже краса заходу сонця, залитого сонцем саду, співу птахів, дитячого сміху однакова як для багатія, так і для жебрака. Просто потрібно все це побачити, відчути й усвідомити, наскільки прекрасне саме життя. Потрібно цінувати кожну його мить.
Вражаюче, але найчастіше люди починають розуміти цінність життя, опинившись на краю смерті. То невже це необхідна умова для того, щоб зрозуміти, як це чудово, що ти ЖИВЕШ? Невже обов'язково відчути подих смерті, щоб почати любити життя просто за те, що вона в тебе є?
Так, життя не складається з одних тільки світлих моментів. Бувають в ній і темні дні. Але, врешті-решт, саме ви є художником і тільки від вас залежить, яких фарб буде більше на полотні вашого життя.

4,6(93 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ