- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!
- Навзаєм!
Нерідко мене торкаються спогади мого дитинства - такого ясного, безтурботного і веселого. Здається , це було лише три хвилини тому, але розумію, що пройшло вже багато років. Маленькою я дуже любила іграшки. Якось мама подарувала мені на день народження мою першу ляльку, яку я назвала Оленкою. Ніколи не забуду її рудуватого хвилястого волосся і рожеву сукенку. А ще я мала песика на ім"я Пері. Скільки ж пригод він нам накоїв ...Але зараз вже на це не вистачає часу. Я виросла , але ці приємні речі досі у моєму серці.