«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»
У цих словах діда Платона виражена основна думка твору. У такий іб Довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». Її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир Петро Колодуб, від імені якого ведеться розповідь. Для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через Десну стала справжнім духовним очищенням. Тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». Завдяки цьому вогню, що викресав дід Платон, тепер він, капітан Колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть».
Найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. Платон і Савка гинуть, потопивши посеред Десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. Ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. Адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки.
Образи дідусів Платона і Савки у творі символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. Невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. Вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.
Объяснение:
1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?
В синтаксис;
2. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.
А окличні й неокличні;
3. Вставні слова — це…
В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;
4. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:
В двокрапку;
5. Речення з поширеним звертанням є в рядку
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань
6. Двокрапка між узагальнювальним словом та однорідними членами речення ставиться в реченні (розділові знаки пропущено
Г Усе тимчасове: інструкції, слова і гроші.
1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».
2. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово)
(1) мої Г додаток; (2)дивилася Б присудок; (3)вода А підмет; (4)очима Г додаток
3. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство, й розлука, і вірна любов. Г однорідні члени речення.
1. Установіть відповідність між типами речень та прикладами
1 означено-особове Б Буду сонцем у серце дивитись.
2 неозначено-особове А На вигоні палили вогнище.
3 узагальнено-особове Д Решетом воду не носять.
4 безособове Г Нам треба голосу Тараса.
2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом
1 обставина А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою, на призьбі.
2 додаток Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.
3 прикладка Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто, Києве.
4 означення В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам. Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.
Живи(присудок, дієслово), цвіти(присудок, дієслово), вкраїнська (прикметник) мово(іменник), зціляй(присудок, дієслово) і душу(додаток, іменник), і вуста(додаток, іменник).
Фіолетовий(означення, прикметник) колір(підмет, іменник) символізує(присудок, дієслово) дружбу(додаток, іменник), велич(додаток, іменник)), розкіш(додаток, іменник)
24:3=8(км/ч)-обратно
12-8=4(км/ч)