Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
Чисто моя думка
-Ти бачила вчора телешоу на Новому каналі?
-Яке?
-"Київ вдень та вночі"
-Ой, та в цих телешоу як і в серіалі- все драматизують, все вирішує акторська гра.
-Чого ти так думаєш?
-А який би дурень на камеру так говорив би. Там сценарії, зйомки, обробка.
-Ой не хочеш- не вірь! Я от сама виросту і піду на якесь шоу! Тоді побачимо!
-Тебе просто не візьмуть.
-Чого це?
-Мало в тобі акторської гри. Тим більше вони сльози препаратом якимось роблять, а в тебе алергія.
-Не треба дров в вогонь підкидать! Я говорю що все по справжньому, значить так!
-До нас доречі скоро в місто вони завітають. От і побачиш як там режисер кричить "Ти чому не по сценарію!"
-Ну от приїдуть і я тобі доведу що всі емоції справжні!