Рано чи пізно кожна людина задумується над тим, для чого прийшла у цей світ і як живе. Це вічне питання важливо поставити перед собою якомога раніше, щоб не довелося в кінці життя, коли вже нічого не можна змінити і виправити, гірко шкодувати за змарнованими роками.
На світі є багато речей, які не можна змінити, виправити, поновити. Та нема нічого невблаганнішого за час. У дитинстві ми його не помічаємо, здається, він тягнеться аж надто повільно. Але з роками час ніби прискорює ходу, і вже не встигаєш зробити якісь важливі справи, поспішаєш, а час все одно обганяє тебе.
І в такий момент для людини важливо хоч на хвильку зупинитися, оглянутися навколо, зазирнути у свою душу і зрозуміти, що до тебе жили на світі люди, після тебе прийдуть нові покоління, і треба залишити якийсь слід на землі. Ця мить між минулим і майбутнім називається життям. Ось вона пройшла — і її вже ніколи ні повернути, ні змінити не можна.
Учитель: Чем были вооружены солдаты в XVII веке? Ученица: Пикинерами.Учитель: Как и с кем торговала Индия? Ученик: Купцы ездили по средиземному морю на верблюдах…Учитель: Что мы называем первобытно-общинным строем? Ученица: Это когда все люди живут в одной пещере.Учитель: Чем были вооружены воины персидского царя? Ученик: Слонами.Учитель: Как называли себя последователи Яна Гуса? Ученик: Гусятами.Учитель: Ребята, на уроке мы говорили о рабовладельцах Древней Греции. Как они назывались? Ученица: Амфоры.Учитель: Расскажи о крепостных крестьянах. Ученик: Это те, которые строят крепость.Учитель: В чём причина поражения Спартака? Ученик: Ему не хватило патронов.Учитель: Кто одержал победу в Ледовом побоище? Ученик: Наша сборная по хоккею.Учитель: Расскажи о Аугсбургском религиозном мире Ученик: В Аугсбурге христиане и католики пришли к компромиссу...
Лапки, тире, коми , крапки ще двокрапка