Відпочинок на морі
Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.
Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.
2. Послухайте вірші.
- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?
Літній вечір... Гори в млі,
В золоті вершини...
А під ними ллється десь
Пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв
Гори і долини...
А між горами літа
Пісня України.
Ніч давно... Заснуло все,
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.
- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?
Тиша морська
В час гарячий полудневий
виглядаю у віконце:
ясне небо, ясне море,
ясні хмари, ясне сонце.
Тиша в морі... Ледве-ледве
колихає море хвилі,
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем,
в'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
стиха весла підіймає,
і здається, що з весельця
щире золото спадає.
(Леся Українка)
- Яка пора доби описана в цьому вірші?
- Де відбуваються події?
- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»
Звукова подібність паронімів може спричинити лексичну помилку.