Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
Вислови видатних людей про українську пісню – показують захоплення нашою народною творчістю не лише українців, але й іноземних громадян.
так наприклад О.Довженко казав : "Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава"
пісня супроводжує український народ та її культуру протягом усього її існування. Українські пісні надзвичайно мелодійні й щирі , немов солов'їний спів.
"Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього" - Юліуш Словацький
Я вважаю , що така думка має місце бути. В українські пісні наш народ вкладає свою силу,свій розум,думку та крихітку свого серця
