Чи завжди ми дотримуємося принципів толерантності ? Це залежить від кого, про кого конкретно йде розмова. Особисто я прекрасно ставлюся до всіх людей – будь вони темношкірими, іноземцями, людьми з іншого вірою чи політичними вподобаннями. Для мене це нормально, оскільки я знаю, що ці люди нічим не гірше інших, не гірше за мене. Вони цілком можуть бути настільки ж розумними, красивими, високо моральними, освіченими і вихованими. Я прекрасно знаю, що вони теж десь жили, напевно були законослухняними людьми, у них є батьки, які свого часу добре їх вчили і виховували. Звичайно, серед цих людей бувають і негідники. Але й серед всіх інших вони теж бувають, приблизний відсоток таких людей у всіх суспільствах приблизно рівний.
На жаль, я не можу сказати, що всі люди мого суспільства толерантні. Часто по їх висловах я розумію, що вони позбавлені терпимості до інших, не таких, як вони, і навіть готові вступати з такими людьми у відкритий, нічим не виправданий в серйозному сенсі конфлікт. Водночас особисто я, звичайно, намагаюся слідувати всім принципам толерантності. Я хочу, щоб навколишній світ був нормальним, щоб люди якщо й не любили один одного, то хоча б ставилися один до одного ввічливо, терпимо. В ідеалі я б хотів, щоб люди слідували золотому правилу моральності, але поки що суспільство далеке від цього.
Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу
