Одного холодного вечора, повернувшись з прогулянки, Світланці почало боліти горло, тоді батьки зрозуміли, що дівчинка захворіла. Вони почали піклуватися і доглядати за нею, але зрозуміло, що це було не весь час. Ось вже пару днів Світланка лежить з сумними оченятами, кашляючи, та не може дочекатися, коли до неї хоч хтось прийде. Незабаром її вуха почули, що хтось йде до неї в кімнату, тому, вона вирішила закрити очі, показуючи, що вона спить. Але коли вона це зробила, то незабаром почула знайомі голоси. Так, це були її любі однокласники. Вона вийшла зі стану сна та посміхнулась, дивлячись на них, вже веселими очима. Дівчинка взнала, що однокласники, як тільки почули про хвору товаришку, зразу домовились навідати її на днях. Також, вони принесли їй гостинці, які були не тільки корисні, але й смачні. За цей час, що вони проводили у Світланки, друзі розповіли їй про нові завдання та предмети в школі, а ще, деякі з них і пояснили. Під вечір, однокласники сказали, що дівчинці потрібно відпочити, а також, набиратися сил. Вони пообіцяли, що навідають її ще, якщо вона буде довго хворіти Через пару днів Світланка повернулась до школи весела та здорова, а обійнявши своїх однокласників вона зрозуміла, що у дружбі - сила.
Барвінок Люблю я ліс! Люблю милуватися красою духмяних сосен і золотими кронами беріз, кучерявими верболозами на березі річки і осінньою прозорістю неба над верховіттям дерев. Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідо- му мені рослину. Я чомусь подумала, що це лікувальний засіб. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов'язано багато народних звичаїв. Мене зацікавило те, що ця ніжна квітка зберігає зелений колір листя навіть під сніговим покривом. Витривалість і неабияка живучість цієї рослини оспівані в народних піснях: барвінок в українському фольклорі символізує бентежну молодість, кохання, шлюбні відносини
Одного холодного вечора, повернувшись з прогулянки, Світланці почало боліти горло, тоді батьки зрозуміли, що дівчинка захворіла. Вони почали піклуватися і доглядати за нею, але зрозуміло, що це було не весь час.
Ось вже пару днів Світланка лежить з сумними оченятами, кашляючи, та не може дочекатися, коли до неї хоч хтось прийде. Незабаром її вуха почули, що хтось йде до неї в кімнату, тому, вона вирішила закрити очі, показуючи, що вона спить. Але коли вона це зробила, то незабаром почула знайомі голоси. Так, це були її любі однокласники. Вона вийшла зі стану сна та посміхнулась, дивлячись на них, вже веселими очима.
Дівчинка взнала, що однокласники, як тільки почули про хвору товаришку, зразу домовились навідати її на днях. Також, вони принесли їй гостинці, які були не тільки корисні, але й смачні. За цей час, що вони проводили у Світланки, друзі розповіли їй про нові завдання та предмети в школі, а ще, деякі з них і пояснили.
Під вечір, однокласники сказали, що дівчинці потрібно відпочити, а також, набиратися сил. Вони пообіцяли, що навідають її ще, якщо вона буде довго хворіти
Через пару днів Світланка повернулась до школи весела та здорова, а обійнявши своїх однокласників вона зрозуміла, що у дружбі - сила.