– Привіт! Слухай, друже, можеш відповісти на одне важливе питання?
– Привіт. Так, я тебе уважно слухаю.
– Ми ж давно дружимо. То як ти вважаєш, чи заслуговую я називатися справжнім другом?
– Звісно. Навіть не сумнівайся.
– Чому ти так вважаєш?
– Справжній друг завжди до у скрутну хвилину, підтримає. Він буде стояти за друга стіною навіть у найскладніших ситуаціях Не дивлячись на всі недоліки товариша буде дружити. Ти – саме такий!
– Дуже дякую тобі, я радий, шо ти вважаєш мене своїм другом.
Я так зрозуміла, що зі словом "урок". 1) Вчителі сказали, що завтра буде урок етикету, а наступного тижня- виховання.(замість тире пропущено слово "урок", тому речення вважається неповним) 2) Я купив підручник з німецької, а ти- з англійської. 3) моя сестра подорожувала східною Європою, а брат- західною. 4) моя бабуся купила мені підручник, а мама з татом- пазли. 5) ти не зрозумів, Ольга Іванівна сказала, щоб ти придбав зошита, а Світлана Леонідвна - папку. 6) мій батько полюбляє читати газети, а мати- журнали, тому я їх часто купляю у цьому магазині. 7)мій дудусь майстер на всі руки, а батько - на словах. 8) Оленка придбала шоколадку Андрію, а Денису- цукерку.
Мова тримає докупи, не дає культурі згубитися повністю, бо й сама є її частиною. Люди за своєю природою тримаються собі подібних за різними критеріями: мовою, характером, ментальністю. Мова творить народ. Візьмімо навіть для прикладу Бельгію — частина людей, що розмовляють голандською, вважають себе розумнішими й розвиненішими, ніж французькомовні жителі. А в Нідерландах у той час зневажають бельгійців і південних голандців, бо їхня вимова інша — більш зрозуміла, якщо вже про те йде мова. Або ж більш близький приклад, поділ Вкраїни на захід і схід відбувається хоча б частково внаслідок мовних відмінностей. Групи людей міцніші, якщо їх єднає хоча б така проста річ як розуміння мови співбесідника, не кажучи вже про інші фактори на кшталт політичних поглядів чи релігії.
– Привіт! Слухай, друже, можеш відповісти на одне важливе питання?
– Привіт. Так, я тебе уважно слухаю.
– Ми ж давно дружимо. То як ти вважаєш, чи заслуговую я називатися справжнім другом?
– Звісно. Навіть не сумнівайся.
– Чому ти так вважаєш?
– Справжній друг завжди до у скрутну хвилину, підтримає. Він буде стояти за друга стіною навіть у найскладніших ситуаціях Не дивлячись на всі недоліки товариша буде дружити. Ти – саме такий!
– Дуже дякую тобі, я радий, шо ти вважаєш мене своїм другом.