Я дуже люблю зиму и завжди чекаю на неї з нетерпінням.Це надзвичайно гарна пора року.Взимку завжди трапляються чудеса.Хуртелиця блукає вулицями мого міста.Мені здається,що це проїжджає справжня Снігова королева.За вікнами кольорові лїхтарики на ялинках посміхаються до мене.Морозець набирає сили і мені хочеться швидше втекти додому.А він не хоче мене відпускати-хапає за щічки.Під ногами порипує сніжок,ніби розмовлячи зі мною.І мені на душі стає тепло і весело.Зима-чарівниця вступила у свої права і покликала мене у гості.
-Доброго дня, вчителю. - Доброго, Оксанко. - Ви не підскажете, коли відзначається День збройних сил України. - Підскажу. 6 грудня, а ухвалили- це свято в 1991 році. - А, що люди роблять біля могили? - Вони кладуть вінки за Невідомого солдата. - А навіщо? - Щоб відзначити його честь та патріотство до рідної землі. - Зрозуміло. - А це правда, що є "якась" традиція презедента? - Звичайно, це правда він вітає всіх службовців української армії. - Ого, як цікаво. - Це свято вносить в себе, ще більше тайн та загадковості. - А розкажіть, ще одну історію. - Слухай. Також присуджуються дві премії імені Богдана Хмельницького в розмірі 10 тисяч гривень. - Дуже вам вдячна. Я дізналася з вашої промови багато цікавого. - Я вдячна, що тобі сподобалося Оксанко.
