1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?
В синтаксис;
2. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.
А окличні й неокличні;
3. Вставні слова — це…
В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;
4. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:
В двокрапку;
5. Речення з поширеним звертанням є в рядку
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань
6. Двокрапка між узагальнювальним словом та однорідними членами речення ставиться в реченні (розділові знаки пропущено
Г Усе тимчасове: інструкції, слова і гроші.
1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».
2. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово)
(1) мої Г додаток; (2)дивилася Б присудок; (3)вода А підмет; (4)очима Г додаток
3. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство, й розлука, і вірна любов. Г однорідні члени речення.
1. Установіть відповідність між типами речень та прикладами
1 означено-особове Б Буду сонцем у серце дивитись.
2 неозначено-особове А На вигоні палили вогнище.
3 узагальнено-особове Д Решетом воду не носять.
4 безособове Г Нам треба голосу Тараса.
2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом
1 обставина А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою, на призьбі.
2 додаток Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.
3 прикладка Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто, Києве.
4 означення В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам. Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.
Живи(присудок, дієслово), цвіти(присудок, дієслово), вкраїнська (прикметник) мово(іменник), зціляй(присудок, дієслово) і душу(додаток, іменник), і вуста(додаток, іменник).
Фіолетовий(означення, прикметник) колір(підмет, іменник) символізує(присудок, дієслово) дружбу(додаток, іменник), велич(додаток, іменник)), розкіш(додаток, іменник)
Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка
Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т.Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, — писав М.Г. Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері". А сам, як ми знаємо, ріс без матері: "там матір добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила..." А пізніше Тарас Шевченко став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей і дружини у нього не було. Мріяв він поселитися в Україні, одружитися з Ликерією Полусмаковою, але обставини склалися по-іншому.
І все-таки він дуже любив дітей, завжди їм співчував, і улюблений його образ — це мати з дитям. Щаслива мати, вільна, як у тому "сні", що приснився кріпачці:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим...
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі...
Для Т.Г. Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрі, Ярини, Марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.
Дивіться також
Реферати про життя та творчість Тараса Шевченка
Які твори написав Шевченко в період "трьох літ"? (та інші запитання)
Біографія Тараса Шевченка
Купить Чудова посадка та якість звуку Skullcandy Indy2 699 грнКупить Очистить бруд і залишки їжі з посуду, техніки або меблів!699 грнКупить Рукавиці господарські More Goods Professional 12 пар153 грнКупить Подарунок, який стане в нагоді кожному чоловікові!229 грн
Один з перших жіночих образів у Шевченка — це Катерина з одноіменної поеми. Її прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так і не звела Тараса. Перші героїні Т.Г. Шевченка — нещасні, сплюндровані жінки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лілею" — це все жінки без щастя і долі. Правда, серед них пізніше з'явиться і бунтарка, яка підпалить панський маєток і помститься за свою ганьбу. Але таких було мало. Більшість дівчат Шевченкового часу ставали жертвами поміщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його творів: "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" — не випадкові: саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Кожна жінка-жертва для поета рідна: "моя се мати і сестра, моя се відьма, щоб ви знали..."
Шевченкові поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.
Мені особливо імпонує образ Ганни із поеми "Наймичка". Її життя заради сина, повністю принесене в жертву, — це материнський подвиг. Лише перед самою смертю вона розкриває синові правду.
Ще одна із сторінок шевченківських віршів — це удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати.
Великий Кобзар писав і жартівливі поезії (на жаль, їх дуже мало) про веселу життєрадісну українську жінку, наприклад, "Утоптала стежечку".
Шевченкові героїні вміють не тільки терпіти страждання, а й мститися своїм поневолювачам: Оксана, божеволіючи, підпалює палати свого кривдника; Марина вбиває ножем пана, який знівечив її молодість; відьма горить гнівом, ненавистю до розпусника-пана.
Тарас Григорович бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, але не прощає аморальності й жорстокості.
Дідусь - іменник, підмет, дідусь, істота, чоловічий рід, однина, Називний відмінок, 2 відміна, м'яка група.
Лопатою - іменник, додаток, лопата, неістота, жіночий рід, однина, Орудний відмінок, 1 відміна, тверда група.
Стінки - іменник, додаток, стінка, неістота, жіночий рід, множина, Знахідний відмінок.
Колодязя - іменник, додаток, колодязь, неістота, чоловічий рід, однина, Родовий відмінок, 2 відміна, м'яка група.