ответ:2. Регоче й гримить голубим океаном нерозтрачена радість моя. 3. Надворі не скошена трава, у полях красуються жита. 4. Він несміливо зайшов до хати. 5. Жайворонок висить на ніким невидимій нитці. 6. Пісня його тремтить згори, неперестаючи, наче ллється десь в озерце чистий і холодний невеличкий струмінь. 7. Небо сьогодні ясніло по-весняному, свіже й глибоке, незахмарене і бездонне. 8. Немає собака роботи, тому він і хвостом крутить. 9. Жінка немолода, поруч із нею почуваюся захищено і впевнено. 10. Надворі невпевнено всміхався чудовий ранок. 11. У польоті, ніким небачені, я спрямую свої думки у майбутнє. 12. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не оцінили.
Объяснение:
У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.
Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.
Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.
Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.
Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:
— Ку-ку, ку-ку!
Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.
А) зібрав траву, зустрічати зорю, звалив на плечі